Бруно Шульц - Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича

Ф е н і к с — у єгипетській міфології птах, який щоразу згоряє у своєму гнізді і щоразу відроджується з попелу.

Е к з е г е т (з гр.) — тут: учений, що тлумачить незрозумілі місця важкого символічного тексту.

Ш в а р ц в а л ь д — гірська система на південному заході Німеччини.

Р а п с о д (з гр.) — у Стародавній Греції мандрівний епічний співець.

К і м в р и (кімбри) — старогерманські племена, що в давнину заселяли півострів Ютландія; наприкінці II ст. до н. е. нападали на римлян, але були розбиті. Тут: варвари з могутнім заростом.

В о т и в н і д о л о н і — йдеться швидше за все про вотуми (ритуально-символічні прикраси) у формі долонь, що вивішуються на костельних вівтарях у знак подяки за зцілення.

Алюзія до порятунку в Ноєвому ковчезі тварин усіх видів (див. Буття 7: 1—24).

Невідоме число, під жахом якого вони жили, — тут, очевидно, алюзія до обтяжених символічними змістами кабалістичних учень.

Р и з а л і т (з італ.) — частина будинку, висунута вперед на висоту всіх поверхів.

М е с і я — визволитель Ізраїлю, прихід якого заповіли пророки.

Світлонепроникна скринька з малим отвором у передній стінці, крізь який на задню стінку падає зображення освітленого предмета, що знаходиться ззовні; часто застосовувана художниками у XVIII столітті для прокреслювання перспективи.

Горизонтальний архітектурний елемент понад найвищим виступом будівлі, що цілком або частково заслоняє дах.

А м а р а н т — рожево-червоний з фіолетовим відтінком колір.

І н к а н т а т и (з лат.) — заклинання як частина певного ритуалу, обряду, церемоніалу, які співають або промовляють речитативом.

Л і р и й л е б е д і — одночасна алюзія до форм і назв музичних інструментів та до назв сузір'їв Ліри і Лебедя.

Алюзія до назв сузір'їв — Малого та Великого Воза.

Можна припустити, що тут — алюзія до зодіакального знаку Діви.

Йдеться про сон біблійного Йосифа (див. Буття 37: 9).

Постать і життя А л е к с а н д р а М а к е д о н с ь к о г о (Великого, 356—323 до н. е.) обросли легендами, що використовуються в літературі. Згідно з одним із переказів, він колись начебто сказав, що на небі немає місця для двох сонць, а на землі для двох володарів.

Т а с м а н і я — острів коло узбережжя Австралії, частина Австралійського Союзу, яка десь до 1912 р. випускала власні поштові марки; Х а й д а р а б а д — давнє державне утворення на території Індії з однойменною столицею (нині столиця штату Андра-Прадеш). На хайдарабадських марках були написи мовою урду, що передавались арабськими літерами.

Ф р а н ц Й о с и ф І Г а б с б у р ґ (1830—1916) — австрійський, згодом австро-угорський імператор (цісар) у 1848—1916 pp., у світовій історії один із монархів, що мали найдовші періоди панування (в його випадку — 68 років).

Тобто звістувати і готувати пришестя Бога, ним не будучи (див. Ісайя 40: 3).

А р і с т о т е л ь був учителем Александра в роки його молодості.

В е р н і к с (з лат.) — прозора захисна плівка з живиці, що нею покривають поверхні олійних і темперних картин.

К в а р т е р о н к а (з ісп.) — особа з одною четвертою негритянської крові.

К а н ц о н а (з італ.) — тут: одна з найдавніших форм спершу прованської (XII ст.), потім італійської (XIII–XIV ст.) поезії, що являє собою ліричну поему про кохання і воєнні пригоди в кільканадцяти строфах.

А х е р о н т — у грецькій міфології ріка, що відділяє Аїд, царство мертвих, від світу живих; О р к у с (Орк) — у римській міфології демон смерті і згодом назва місця, в якому перебувають померлі; П і д з е м н е ц а р с т в о — тут: територія померлих, царство історії та традиції.

А н а м н е з (з гр.) — у філософському значенні згідно з Платоном: пригадування собі того, що було пізнане колись в ідеальному світі; тут радше в юнґівському сенсі — пригадування собі того, що лежить у підсвідомості, звертання до сфери архетипів.

Унаслідок розкопок античної Т р о ї було відкрито рештки не одного, а кількох поселень, що одне над одним будувалися на тому ж місці.