Бруно Шульц - Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича

С л і з н и к (насправді — слізниця) — у давні часи посудина, призначена для символічного поховання сліз, пролитих на чиємусь похороні.

М а т е р і — за Плутархом («Життя Марцелла», розд. XX), богині, вшановувані у стародавньому місті Енґіум на Сицилії. Цим мотивом скористався Ґете у другій частині (Дія Перша) «Фауста», і швидше за все саме звідти запозичив його Шульц:

М е ф і с т о ф е л ь:

(Фауст: Трагедія. Переклад Миколи Лукаша // Ґете Й. В. Твори. — Київ: Молодь, 1969. — с. 279—280).

О с с і а н — кельтський бард — постать, вигадана шотландським поетом Джеймсом Макферсоном у XVIII ст.; тут, напевно, йдеться про сентиментально-романтичний таємничий антураж, пов'язаний із цією постаттю.

Н і б е л у н ґ и — постаті, що походять із героїчного германського епосу, створеного ймовірно на початку XIII століття.

Ф а р ф а р е л и к и — вислів із нез'ясованим значенням; найближчий до італійських понять «farfarello» — чортик, бісик або «farfallo» — пітьма.

I n p a r t i b u s i n f i d e l i u m (лат.) — дослівно: у невірних провінціях; цей титул надавався єпископам, чиї дієцезії перебували під контролем некатоликів. Тут: ідеться про загубленість у чужих країнах, відхід від поточного сенсу.

М л и в о — зерно, призначене для перемелювання, або таке, що власне мелеться; продукт перемелювання.

Алюзія до герба Мексики, який досить часто з'являвся на мексиканських поштових марках, зокрема в серіях, випущених 1899 та 1903 pp.

Герб у вигляді корвета з девізом «Damuspetimusquevicissim» (Даємо і просимо навзаєм) з'являється на марках перших трьох серій, випущених У Британській Ґвіані (Ґаяні) у 1853—1875, 1876—1882 і 1889—1907 pp.

Т а к е л а ж (з нім.) — вітрила, канати і щогли корабля як цілісна технічна система.

Б р а с (з голл.) — канат, прикріплений до кінців реї; зумовлює її обертання в горизонтальній площині.

Див. прим. 8 (у електронній версії — 118). Ювенал написав про Александра Македонського («Сатири», X 168): «Одного світу замало юнакові з Пелли».

М е а н д р и ч н и й (від назви звивистої річки Меандр у Малій Азії) — тут: звивистий, покручений.

М а й о р а т (з лат.) — майно, що не підлягає поділові, призначене для найстаршого сина.

Тобто така, що її виключено з-nig юрисдикції певної держави й передано особам або інституціям, що представляють іншу державу.

П л е о н а з м (з гр.) — вираз, який зводить докупи слова чи звороти з близьким або тотожним значенням.

К а д е н ц і я (з лат.) — тут: нахил, звисання.

Р а п о р т — тут: особливий орнаментальний мотив, що з'являється на певній поверхні через регулярні проміжки.

E д ґ а р А л л а н П о (1809—1849) — видатний американський поет, новеліст і літературний критик доби романтизму, відомий головним чином як автор фантастичних оповідань. Автором «Штучних раїв» («Les Paradis Artificiels»), книжки, що розповідає про досвід уживання наркотиків, є однак не він, а Шарль Бодлер (1821—1867), великий французький поет, який у цьому творі взорувався на текстах Томаса де Квінсі.

О п і а т и ч н і (від опіуму) — тут: приголомшливі, наркотичні.

Швидше за все, свідома гра з читачем: штату Нью-Орлеан не існує, це назва міста у згаданому поруч штаті Луїзіана.

Ш е н б р у н н — літній палац цісаря у Відні.

Т у р к у с — те саме, що й бірюза.

Ц и р к у л ь — тут: комісаріат поліції або одиниця територіального поділу, округ, дільниця.

Ц. - к. т а б а к - т р а ф і к и — крамнички «цісарсько-королівської» тютюнової монополії.

Алюзія до «небесного» походження цісарської влади і водночас до обмундирування, яке зобов'язані були носити державні службовці монархії. До речі, сам цісар найохочіше вдягав блакитний військовий мундир; д и к а с т е р і я (з гр.) — тут: відділ, інстанція в суді або місцевій адміністрації.