Бруно Шульц - Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича

П л е о н а з м — див. «Весна», прим. 35 (у електронній версії — прим. 144).

Б у ф о н а д а (з італ.) — тут: блазнювання, комікування, кривляння.

Л о в е л а с (від англ. Lovelace — прізвище героя роману Семюела Річардсона «Клариса Гарлоу») — спокусник, перелюбник; тут: настирливий інтриган.

C u m g r a n o s a l i s (лат.) — дослівно: з дрібкою солі; тут у значенні: не цілком дослівно.

А б е р а ц і я (з лат.) — відхилення.

Р е є с т р а т у р а (з лат.) — тут: шафа для документів.

А т л а н т — у грецькій міфології титан, що за наказом Зевса тримає на собі небесне склепіння.

Цей образ є безсумнівною алюзією до біблійного сюжету з Яковом, що кочує з усією родиною, слугами й худобою (Буття 32—35).

Д и ф е р е н ц і й н и й а н а л і з — такий, що спирається на розрізнення понять; тут: у переносному значенні.

С п е к у л я т и в н і п р о с т о р и — абстрактні, не пов'язані з дійсністю, умоглядні моменти.

А в ґ у р (лат.) — у Стародавньому Римі жрець, який провіщав майбутнє і розгадував волю богів; тут: людина, що вважається авторитетом у певній галузі.

К а т а л е п т и ч н и й (з гр.) — закляклий, такий, що може перебувати у стані летаргії.

Алюзія щодо наслідків біблійного двобою Якова з Ангелом, див. «Ошаління», прим. 5 (у електронній версії — примітка 16).

Алюзія щодо семи років урожаю в Єгипті, провіщених біблійним Йосифом (див. Буття 41: 17—32).

F а с і t (лат.) — випадкова сума в рахунку, результат.

Яловиче філе (фр.) .

C o n s e n s u s o m n i u m (лат.) — загальна згода.

А с т р о н о м і ч н и й р е ф р а к т о р — лінзовий телескоп, прилад, у якому зображення передається через ламання (рефракцію) променів світла.

Г а н і м е д — уславлений своєю вродою юнак, син царя Трої; згідно з Гомером, боги забрали його на Олімп, де він під час їхніх учт виконував обов'язки підчашого.

На мій погляд, тут очевидна гра з географічною назвою Сен-Ґотард (найважливіший перевал у Швейцарських Альпах, 2106 метрів). — Прим. перекладача.

А с ф о д е л ь (з гр.) — квіткова рослина з однойменної родини; у стародавню епоху була квіткою жалоби. Згідно з Гомером, луками асфоделевих Єлисейських Полів (частини Аіду, підземного світу померлих) походжають душі тих, які жили праведно.

Прототипом цього персонажа був кузен Шульца Давід Гаймберґ (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

Ц е з у р а (з лат.) — перерва, пауза.

Ф і л о с о ф - п е р и п а т е т и к (з гр.) — дослівно — філософ, який прогулюється; таким чином означувано Арістотеля, який полюбляв прогулюватися під час своїх бесід; відтак відповідно — і його учнів.

Швидше за все — алюзія до постаті Св. Єроніма, якого часто зображували поруч із упокореним левом.

Біблійна алюзія, див. «Ошаління», прим. 5 і «Мертвий сезон», прим. 19 (у електронній версії —прим. 16 та 211 відповідно).

Р а п с о д (з гр.) — тут: довший відтинок епічної поеми, фрагмент епопеї.

S а v о і r - v і v r е (фр.) — сукупність добрих манер, відповідна поведінка у вихованому товаристві.

Ніжний блідо-зелений колір, те саме, що й салатовий.

А І е а i a c t a e s t (лат.) — «Жереб кинуто» — слова, сказані Юлієм Цезарем, коли 49 року до н. е. він зі своїм легіоном перейшов Рубікон, розпочинаючи громадянську війну; цей вираз означає сміливе й безповоротне рішення.

T a b u l a r a s a (лат.) — дослівно: гладка таблиця; у переносному значенні — розум, який не має жодної освіти. Цей термін запровадив у популярний обіг Джон Локк.

Алюзія до семи неврожайних років, які заповів біблійний Йосиф ув Єгипті (Буття 41: 1—57).

T р и л о б і т — невелике викопне створіння з епохи палеозою, дечим нагадує теперішніх членистоногих.

I n c o n t i n u o (лат.) — без перерви.

С ц и л л а і Х а р и б д а — у грецькій міфології потвори, що хапають мореплавців, чатуючи по обидва боки тіснини, яку зазвичай ототожнюють з Мессинською протокою. У переносному значенні — дві нелегкі для рішення або вчинку небезпеки.