В е р а - К р у с — портове місто в Мексиці. Насправді Максиміліан фон Габсбурґ був засуджений і страчений у Ґеретаро.
М а ж о р д о м (з лат.) — управитель панського дому.
Алюзія до біблійної історії Каїна та Авеля. Згідно з поширеним у живописі мотивом, дим від жертовного вогню Каїна стелився землею, позаяк Бог не прийняв його жертви, натомість дим від вогню Авеля піднімався в небо.
Віктор Емануель І.
I g n o r a b i m u s (лат.) — дослівно — «Не будемо знати». «Ignor amuset ignor abimus» (Не знаємо і знати не будемо) — агностична формула німецького філософа Еміля Дюбуа Реймонда.
Ф е л ь д ' є г е р (нім.) — в австрійській армії ХІХ століття боєць спеціального батальйону стрільців.
Г і н е к р а т і я (з гр.) — панування жінок.
А с т а Н і л ь с е н (1883—1972) — данська акторка театру і кіно, одна з перших зірок німого фільму.
К о л і з е ї т а ф о р у м и — тут: монументальні будівлі в античному стилі.
П р о т е й — у грецькій міфології морський бог, наділений здатністю весь час змінювати свій вигляд.
Н a д і р (з араб.) — точка небесної сфери, що протилежна зеніту.
С о л о т в и н к а — річка, ліва притока річки Віслок.
Н і р в а н а (з санскр.) — в буддизмі стан, який унеможливлює наступне народження і полягає в безсмерті та найвищому блаженстві; або — динамічний стан, в якому істота, вільна від незнання, пристрасті та вчинків, здійснених у попередньому втіленні, діє на добро всьому живому — поняття, яке стало популярним в Європі у XIX столітті головно завдяки працям Шопенгауера; тут у значенні: забуття, розсіяння, розчинення.
П р е т о р і а н и — охоронці римських зверхників періоду республіки; згодом імператорська гвардія, розпущена у IV ст. н. е.
Тут: образами.
С т а в р о п і г і я (з гр.) — тут: православна церковна організація, що провадить наукову, освітню і благодійну діяльність, незалежна від влади місцевого єпископа й підпорядкована безпосередньо патріархові (напр., Львівське Ставропігійське Братство).
«Ганнібал перед брамою!» — так гукали мешканці Риму після того, як перемігши в битві під Каннами (216 р. до н. е.), карфагенський полководець Ганнібал рушив із військом на Рим. Штурм Капітолію натомість відбувся під час уторгнення галлів (390 р. до н. е.).
К у р а т о р і у м (з лат.) — тут: наглядова або керівна інституція.
К а м п а н і я — земля в Південній Італії, над Тирренським морем, яка включає в себе п'ять провінцій — Неаполь, Касерту, Беневент, Авелліно, Салерно.
А к а н т (з гр.) — декоративна рослина, що трапляється переважно у Середземномор'ї'; малюнок її листків став популярним архітектурним мотивом.
А л е к с а н д р і й с ь к а е п о х а — натяк на елліністичну епоху з її центром у місті Александрії, прославленому своєю бібліотекою. Еллінізм підсумовує, але й замикає багатовіковий розвиток античної грецької культури, являючи собою епоху скрупульозних і систематичних студій над спадщиною минулого. У той же час він є синонімом бурхливого й захопливого декадансу.
Н о т а (лат.) — форма дипломатичного послання, застосовувана в міжнародній кореспонденції; м е м о р а н д у м (лат.) — дипломатичне послання без адреси, підпису і печатки, яке найчастіше містить у собі фактичне або юридичне з'ясування проблем, що є предметом перемовин між сторонами.
А п о к а л і п с и с — одна з частин «Нового Заповіту», що містить опис світового кінця або в переносному значенні — монументальне зображення катастрофи.
Х р о м а т и ч н і с к е л ь ц я — окуляри з товстими лінзами, що розщеплюють світло.
А п р е т у р а (з фр.) — остаточна обробка тканин, шкір, пряжі, хутра і т. ін. з допомогою спеціальних хімічних засобів з характерним запахом.
Д р у ї д и (з кельт.) — жерці святого дуба у кельтів; тут найімовірніше, у значенні — ретрогради, жерці релігії, що зникає.
Д е р и в а т х л о р о ф і л у — тут: те, що походить від зеленого барвника, тобто є ефектом рослинної плодючості.
Читать дальше