Турбаї — повстанці за відновлення свободи проти кріпацької залежності в селі Турбаях Градизького повіту Катеринославського намісництва (тепер Глобинського району Полтавської області), що розгорнулося в 1789–1793 роках. Власниками села були поміщики Базилевські. Ідеологи повстання — Назар Оліфер, Григорій Яструбець, Трохим Довженко. Повстання закінчилося судом і жорстоким покаранням непокірних.
Маємо алюзію на двох відомих російських композиторів: Петра Ілліча Чайковського (7.05.1840, Воткінськ — 6.11.1893, Санкт-Петербург), автора балетів «Лебедине озеро» (1877), «Спляча красуня» (1889), «Лускунчик» (1892), опер «Євгеній Онєгін» (1878), «Пікова дама» (1890) й знаменитої «Патетичної симфонії» (1893), та на Миколу Андрійовича Римського-Корсакова (18.03.1844, Тихвин, поблизу Новгорода — 21.06.1908, Любенськ), учасника «Могутньої купки», автора яскравих, просякнутих духом народних цінностей опер «Садко» (1896), «Моцарт і Сальєрі» (1897), «Сказання про невидимий град Кітеж» (1905), «Золотий півник» (1908), сюїти «Шехерезада» (1888), пасхальної увертюри «Світле свято» тощо
Рік Сталіна, Фрунзе, Ворошилова, Будьонного, Чапаева, Щорса… […] ще юний Віталій Приймак… — Ідеться про організаторів та командирів Червоної армії.
Тут у сферу порівняння включені битви, які займають виняткове місце в історії воєн на морі.
Абукірський бій — бій в Абукірській затоці, Нільська битва 1798 року, в якій англійській флот під командуванням Гораціо Нельсона одержав перемогу над французьким флотом Наполеона.
Трафальгарський бій — бій 21 жовтня 1805 року на заході мису Трафальгар (Іспанія) між франко-іспанським флотом під командуванням П'єра де Вілньєв та англійським флотом під командуванням Г. Нельсона. Результатом бою було захоплення англійцями 20 суден супротивника і самого Вілньєва, що зумовило відмову Наполеона від наміру нападати на Англію.
Цусімська битва — битва 27–29 травня 1905 року під час Російсько-японської війни, в ході якої японці потопили 2/3 російського флоту, зруйнувавши надію Росії стати великою морською державою, а відтак спричинивши кінець війні.
Ютландська битва — морська битва між англійським та німецьким флотами 31 травня — 1 червня 1916 року в Північному морі на заході Ютландської протоки під час Першої світової війни. Переможцями оголосили себе обидві воюючі країни: хоча Англія втратила велику кількість кораблів, Німеччина до кінця війни не була здатною до великомасштабних морських операцій.
Ідеться про Павла Петровича Скоропадського (3.05.1873, Вісбаден — 26.04.1945, Мюнхен, Баварія), українського громадського й військового діяча, який був обраний гетьманом Української Держави 29 квітня 1918 року Всеукраїнським з'їздом хліборобів у Києві і займав цю посаду до 14 грудня 1918 року. Хоча період його правління відомий багатьма важливими позитивними зрушеннями в Україні, він був позначений і серйозними прорахунками, які спричинили хвилю антигетьманівського протистояння. Листопадові ж революції 1918 року в Німеччині та в Австро-Угорщині, окупаційні війська яких виступали гарантом стабільності влади гетьмана, дали поштовх до його зречення влади та еміграції. Яскравими ідеологами антигетьманівського супротиву стали М. Шаповал, В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, А. Макаренко, П. Андрієвський та інші.
Ідеться про Йозефа-Клеменса Пілсудського (5.12.1867, Зулов, Польща, Російська імперія — 12.05.1935, Варшава), польського державного діяча, маршала, лідера Польської соціалістичної партії, організатора таємних антиросійських об'єднань на території Галичини, в'язня царських таборів (1887–1892). Під час Першої світової війни він підтримував Австро-Угорщину, виборюючи незалежність Польщі. У 1918 році Пілсудський став першим главою польського уряду. З 1926 року він був прем'єр-міністром та міністром оборони Польщі.
Ідеться про посушливий район у північній і центральній Чилі. Це територія військових суперечок поміж Чилі, Перу та Болівією, оскільки тут містяться головні світові запаси селітри, яка тривалий час вважалася єдиною сировиною для виготовлення пороху.
Очевидно, Яновський має на увазі Федора Андрійовича Сергеева, «товариша Артема» (19.03.1883, Глєбово, Курська губернія, Російська імперія — 24.07 1921, Тульська губернія, РСФСР), російського революціонера, радянського політичного діяча, члена РСДРП із 1901 року, засновника Донецько-Криворізької республіки, другого голову всеукраїнського ЦВРК.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу