Віктор Вальд - Отаман

– Ви давно на кордоні?

– Понад три роки, – зітхнув штабс-капітан.

– Отже, вам відомо, що про нього співають вірменські матері малюкам перед сном?

– Відомо. Як і те, що американська преса називає Озаняна «Робін Гудом наших днів»…

– Я не зрозумію вас, пане штабс-капітане… Ви проти того, щоб західні вірмени скинули османське ярмо і возз’єдналися зі східними? – нахилився до розмовника Юхим Олексійович.

Після довгого мовчання Карельков відповів.

– Не знаю, що ви зараз подумали про мене… Повірте, мої помисли чисті. Звичайно, я за те, щоб християни не страждали під владою султана. Але… Мій розум не згоден з тим, що відбувається. Я за службовим обов’язком підписав акт передачі золота керівництву вірменських дружин. Тепер Іларіон Іванович [54] Граф І. І. Воронцов-Дашков (1837—1916) – російський державний і військовий діяч, міністр імператорського двору й уділів (1881—1897), голова Червоного Хреста (1904—1905), намісник на Кавказі, головнокомандувач російської армії на Кавказі 1905—1916). не скупиться на фінансування й озброєння. Частина піде на потреби добровольців, а частина… завтра таємними стежками буде доставлена на турецький бік. І до цього багато років уряд його імператорської величності таємно відправляв фінанси і зброю, щоб послабити Туреччину зсередини за допомогою підкупу, терору, а тепер і через організацію повстання [55] У вересні 1914 року російський міністр закордонних справ С. Д. Сазонов підписав наказ про контрабандне постачання зброї для турецьких вірмен. !

– Це полегшить шлях нашої армії, – позіхнув, прикрившись рукою, Юхим Олексійович.

– А якщо поглянути на це з іншого боку. Скажімо, турецького. Ви билися з турками, і я знайомий з ними не один рік. Майбутні масштабні бойові дії на Кавказі – це не просте випробування. І не лише через важкі природні умови. Не можна недооцінювати бойові якості супротивника. Турецький солдат – матеріал високої якості; сміливий, хоробрий, надзвичайно витривалий, невибагливий і скромний. І водночас – дисциплінований! Вони будуть хоробро битися і приймати багнетні удари. Вони добре знають місцевість і будуть чудово захищатися. Тож вірмени-добровольці й ті, хто увіллється в їхні ряди після звільнення територій, – чудова для російської армії підмога. Вони також добре знаються на театрі бойових дій. Вірмени битимуться фанатично і вміло. А що трапиться, коли з фронту прийде звістка, що турецький воїн убитий дружинником-вірменином? А якщо ще османи довідаються, що сусіди-вірмени збираються ночами і отримують зброю? Боюся, що турецька влада, та й саме турецьке населення вживуть щонайжорстокіших заходів. Як би не сталося те, про що й подумати страшно – поголовне знищення неосманського населення!

– Хотілося б сказати, що це неможливо…

– Атож, Юхиме Олексійовичу! Ви розумієте, про що я кажу. Ви були, мабуть, на всіх війнах від початку двадцятого століття…

Підосавул Куля мовчки кивнув. Карельков ще знизив голос і продовжив:

– Ви не могли не помітити того, що епоха лицарських боїв з їхніми правилами, законами й мораллю безповоротно канула в Лету. Немає поваги до ворога. Після того, як англійці зігнали сім’ї бурів у концентраційні табори [56] Друга англо-бурська війна 1899—1902 років, війна бурських республік Трансвааль і Помаранчевої Республіки, населених колоністами з Нідерландів, Данії, Німеччини та Франції, проти Британської імперії, котра закінчилася перемогою останньої. Термін «концентраційний табір» з’явився саме тоді й був застосований британською армією до місць утримання бурського сільського населення, яке збирали (концентрували) в таборах для запобігання допомоги партизанам. , вже й мови нема про джентльменство навіть у ставленні до ворожого офіцера. Тотальне знищення ворога – ось головна мета сучасної війни. А вже розправитися з ворогом усередині держави – це справа свята! Тим паче що ворожнеча тих-таки вірмен і османів багатовікова. Золото і зброя, які добровольці полководця Андраніка доставлять у Західну Вірменію, спричинять неймовірну трагедію. Ось на хвилинку уявімо собі неможливе: німецькі війська переможно наступають по всьому фронту і при цьому направляють зброю та інструкторів до німців-колоністів в Україну і на Поволжя…

– Ну, пане штабс-капітане… Краще лягайте спати, а то аж надто розігралася ваша уява, – смикнув правим плечем підосавул Куля.

– Атож, – погодився, позіхаючи, Петро Арсентійович. – Тільки… Уявити – це одне, а ось аналіз і здоровий глузд – це…