Ярослава Дегтяренко - Олеся. Між коханням та честю

У Львові в 1589 р. збудували міський колодязь навпроти будинку архієпископа, прикрасивши його статуєю Мелюзини, феї з кельтських і середньовічних легенд. Згодом колодязь замінили фонтаном «Діана».

«I мінлива, і зрадлива доля гірш од місяця: то повніє, то марніє, а то, глянь – не світиться. Зла година – то гостинна, то у кігті схоплює: наше щастя і нещастя, наче лід, розтоплює. Незбагненна, навіжена доля – мов те колесо: то карає, то втішає ніжновабним голосом. Мені мило засвітила доля, та сховалася: бідне тіло геть змарніло, у лахміття вбралося. І кохання, і страждання – все в руках приречення. Доля злая вимагає нині в нас відречення. Ви, що з волі злої долі стали нещасливими, дружнім хором женіть горе співами тужливими» (переклад з латини Мирона Борецького). Вірш «О, Фортуна!» з манускрипту «Codex Buranus».

Самоназва українського народу, яку у XIX ст. замінили на етнонім «українці».

Учитель, наставник у братських школах.

У сучасній Україні селище міського типу в Хмельницькій області. Розташоване на річках Південний Буг і Мшанка.

Нині селище міського типу Білогір’я у Хмельницькій області.

У польській армії солдати кінних полків, призначені битися як у кінному, так і пішому порядку. Зазвичай наближалися до супротивника верхи на конях, а потім спішувалися і вели бій як піхота.

Насип у фортифікаційній споруді, призначений для зручності обстрілу або для захисту від куль і снарядів, а також для укриття від спостереження противника. Також служить для утворення бойової позиції, а в укріпленнях є додатковою перешкодою у разі штурму.

Йдеться про спроби Данила Виговського у 1658—1659 рр. розбити гарнізон Шереметєва, який перебував у київській фортеці.

Нині село Стара Прилука у Вінницькій області.

Таке пересувне укріплення називалося «вагенбург» та використовувалося у XV—XVIII ст. За свідченнями давньоримського історика Амміана Марцелліна, уперше вагенбург застосували готи в IV ст.

Елітна польська кавалерія XVI—XVIII ст. Загони зі специфічною тактикою, озброєнням, комплектуванням і легко впізнаваними атрибутами – крилами, що кріпилися за спиною вершника, дуже довгими піками з прапорцями та звіриними шкурами. Основне призначення – пробивання рядів супротивника піками під час потужної лобової атаки.

«Піки до бою!» ( пол .)

Кого Юпітер хоче згубити, того спершу позбавляє розуму ( лат. ).

«Ей, дівчино, улан в бою пав / Хоч ти й дала йому білої ружі цвіт! / Чи нещирий був долоні твоєї дар? / Чи, може, вигас твого серця жар?» (переклад з польської автора). Пісня «Біла троянда», яку написав у 1918 р. М. Козар-Слободський за словами К. Врочинського та інших невідомих авторів.

Нині це село Торговиця в Кіровоградській області.

Давній торговельний шлях, яким користувалися як купці для торгівлі з Кримом і Туреччиною, так і татари для набігів. Починався від Варшави, проходив через Люблін, Львів, повз Умань на Торговицю, а звідти – степами аж до сучасних Каховки та Берислава.

Горюча суміш, яку використовували греки-візантійці в морських битвах. Вона горіла навіть на воді, і її неможливо було нічим загасити. Точний склад суміші досі невідомий.

Мобільний загін татарської кінноти, для якого відбирали найкращих воїнів. Чамбул відділявся від основних сил для розвідки або грабунку під час набігу.

Ворогу, що тікає, будується золотий міст ( лат. ) – тобто дається можливість безперешкодно втекти.

Охматівська битва, що відбулася 19—22 січня 1655 р. між союзним військом України та Московії з одного боку і Речі Посполитої та Криму з другого. Битва тривала всю ніч у місцині між річками Багвою та Буртами. Пізніше її назвали «Дрижиполе», бо поле бою дрижало від холоду та вогню. Під час битви, зокрема через нестійкість москвинів, українці мусили відступити до Охматова.

Додатковий верхній чоловічий одяг з каптуром або відлогою, по суті – широка накидка-плащ, яку вдягали поверх кожуха чи шуби для додаткового захисту від негоди або вітру.

Разом з Виговською свободу також отримувала дружина Груші, колишнього генерального писаря.