Балиш — грошова одиниця Монгольської імперії. Хоча в цитованому Цзяном Жуном епіграфі написано «100 балишів», у Рашид-ад-діна йдеться про «тисячі балишів» (див.: Рашид-ад-дин. Сборник летописей / пер. с персидского Ю. Верховского. — Т. 2. — М.; Л.: изд-во Академии наук СССР. -1960. — С. 63).
Саме так написано у Цзяна Жуна, хоча інки — також індіанці.
Храм Христа Спасителя, або Кафедральний собор Сішику в Пекіні.
Так китайці називають Сиріус. Цікаво, що на Заході здавна Сиріус називали Собачою зіркою, і, згідно з грецькою міфологією, на Сиріус обернувся собака Оріона.
Рядок із народної пісні.
Чиле — одна з давніх національностей на території нинішнього Китаю, інша назва — ґаоче , або дінліни .
Сяньбійці — давньомонгольські племена, нині — одна з національних меншин Китаю.
Концентраційний табір поблизу м. Чунцин, облаштований силами Ґоміньдана для полонених прихильників КПК.
Цунь — китайська міра довжини, дорівнює ~3,33 см.
«Небо і людина — єдині» — одне з основних положень китайського світогляду, під небом мається на увазі фізичний світ, природа.
Цзіньчен (Золоте місто) — інша назва м. Ланьчжоу, адміністративного центру пров. Ґаньсу, де проживають хуейці, — тюркська національна меншина.
Хух-Хохот — адміністративний центр автономного району Внутрішня Монголія.
Кан — лежак на печі в будинках північного Китаю.
Чжанцзякоу — місто в Китаї в провінції Хебей.
Цзінь — китайська міра ваги, дорівнює приблизно 0,5 кг.
Золотим називають рід Чингізидів — нащадків Чингісхана.
Китайська недомовка: собака ловить мишей — займається не своєю справою.
Лян — китайська міра ваги, дорівнює 50 грам.
Провінція Ґуандун розташована на півдні Китаю.
Приставка Сяо до прізвища означає вияв поваги при звертанні до молодших за віком осіб.
Приставка Лао до прізвища означає вияв поваги при звертанні до старших за віком осіб.
Цін — маньчжурська династія, відповідно, її імператори самі походили з кочовиків.
У Сун та У Далан — персонажі роману «Річкові затони», двоє братів, один з них (У Сун) високий, гарний, міцної статури, а інший (У Далан) — низький і потворний з обличчя.
Будду Майтрею завжди зображували в Китаї у вигляді веселого й безтурботного пузаня.
Китайці показують друзям і родичам своїх новонароджених дітей не раніше, ніж коли їм виповнюється місяць.
Натяк на старовинну оповідку про Цюя Веня й богиню квітів.
Китайський балет на тематику другої громадянської війни в Китаї.
Гора Лан’яшань (гора Вовчого ікла) розташована неподалік від м. Баодін. У фільмі йдеться про події боротьби проти японської окупації.
Ван Чжаоцзюнь (52 р. до н. е — 15 р. н.е.) — одна з чотирьох відомих красунь Давнього Китаю, була одружена з гунським шаньюєм.
У Цзетянь (624–705) — китайська імператриця династії Тан, поставила такі умови для приборкання коня, подарованого імператорові Тан Тай-цзуну: бити його (коня) шкіряним батогом, якщо не підкориться, розтрощити голову залізним молотком, якщо все одно не підкориться, — перерізати йому горло. Ставши імператрицею, вона також удавалася до дуже жорстоких методів у політиці.
Тут у зміненому вигляді подається прислів’я, що відповідає українському «з ким поведешся, від того й наберешся».
«Чотири великих відкриття» — компас, папір, книгодрукування й порох. Вважається, що першими їх винайшли саме китайці.
Хубілай (1215–1294) — імператор монгольської династії Юань у Китаї.
Кансі (1654–1722) — імператор маньчжурської династії Цін у Китаї.
Цяньлун (1711–1799) — імператор маньчжурської династії Цін у Китаї, онук імператора Кансі.
Застава на ділянці Великого китайського муру поблизу Пекіна.
Читать дальше