Марина Гримич - Клавка

На радянському фронтовому жаргоні Другої світової війни — «походно-полевая жена».

Історична назва київської місцевості між нинішніми вулицями Бульварно-Кудрявська, Ярославів Вал, В’ячеслава Липинського, Михайла Коцюбинського.

Нині — вулиця Михайла Коцюбинського.

Євбаз — абревіатура від «Єврейський базар», історична назва київської місцевості в районі нинішньої площі Перемоги та її околиць, де до 1961 року був великий базар («товчок», «толкучка»).

Нині — вулиця Ярославів Вал.

Олександр Євдокимович Корнійчук.

Історична місцевість у Києві, що розташовувалася між нинішньою вулицею Старовокзальною, залізницею, Пофітрофлотським проспектом та проспектом Перемоги.

Нині — вулиця Старовокзальна.

Іван Демидович Золотоверхий (1905–1978) — український культуролог, книгознавець, бібліограф, історик. До кінця 1946 р. працював у Спілці радянських письменників України (СРПУ) відповідальним секретарем і очолював партійну організацію письменників.

Яків Зіновійович Городський (Блюмкін) (1989–1966) — поет, публіцист. Писав російською мовою. У 1940-х — член Правління і Президії СРПУ.

Катерина Миколаївна Рильська — дружина М.Т. Рильського.

Микола Спиридонович Шеремет (1906–1986) — поет і прозаїк.

Ілля Ісакович Стебун (Кацнельсон) (1911–2005) — літературознавець, критик.

Леонід Семенович Серпілін (1912–1973) — прозаїк, поет. Писав російською мовою. В 1940-х був у керівництві Спілки.

Нині — Корпус № 1 Ірпінського будинку творчості Національної Спілки письменників України.

«Вікторі Ролз» (Victory Rolls) — модна жіноча зачіска в 1940-х рр.

Костянтин Захарович Литвин (1907–1994) — український партійний діяч. У 1946 р. — секретар ЦК КП(б) України з пропаганди і агітації.

Варвара Іванівна Чередниченко (1896–1949) — письменниця і педагог.

Олексій Леонардович Кундзіч (1904–1964) — прозаїк, перекладач, перекладознавець.

Іван Іванович Гончаренко (1908–1989) — поет, один із засновників Ірпінського будинку творчості.

Гордієнко Костянтин (Кость) Олексійович (1899–1993) — харківський поет, прозаїк, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Петро Степанович Козланюк (1904–1965) — прозаїк, публіцист, літературний критик, партійний діяч, у 1947 році — відповідальний секретар журналу «Радянський Львів».

Петро Сильвестрович Карманський (1878–1956) — поет, публіцист, громадський діяч, літературний критик, представник «Молодої Музи».

Борис Свиридович Буряк — критик, журналіст, у 1947 році — відповідальний секретар журналу «Радянський Львів».

Микола Олексійович Бірюков (1903–1966) — драматург і журналіст, у 1947 році — зав. відділом прози журналу «Радянський Львів».

Віталій Іванович Петльованй (1914–1989) — поет, прозаїк, у 1947 році — літературний консультант газети «Вільна Україна».

Микола Пилипович Пивоваров (1910–1986) — літературознавець, у 1940-х працював в Інституті літератури Академії наук УРСР.]

Абрам Ісакович Кацнельсон (1914–2003) — поет, літературознавець, критик. Писав українською мовою.

Будинок РОЛІТ складається з двох частин, першу — в стилі конструктивізму — зведено в 1934 році, другу добудовано в 1939 році в стилі так званого «сталінського класицизму».

Єлизавета Іванівна Старинкевич (1890–1966) — літературознавець, критик. У 1940-х працювала в Інституті літератури АН УРСР.

Олександр Костянтинович Дорошкевич (1889–1946) — літературознавець і критик доби Розстріляного відродження.

Семен (Самуїл Мойсейович) Гордєєв (Гольдфайн) (1920–1990) — поет, перекладач, журналіст. Писав російською мовою.

Гермінія цюр Мюлен (Hermynia Zur Mühlen) (1883–1951) — австрійська соціалістка, письменниця та перекладачка, у 1925 році в Чикаго вийшла її книга «Казки для дітей робітників».

Йдеться про твір Аркадія Гайдара «Казка про військову таємницю, Хлопчиша-Кибальчиша та його тверде слово» (1935).