Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

Душею і головним організатором цілої культурно-освітньої акції УСС на Волині був. чот. М.Саєвич. УССтрільці започаткували національне освідомлення волинського села. Праця УСС на Волині залишила по собі глибокий слід в історії національно-політичного відродження тої частини України.

Про національно-громадську працю УССтрільців на Наддніпрянщині буде мова пізніше.

Життя УСС-ів та їхня боротьба проти Московщини були все предметом особливої уваги та симпатії політичних емігрантів з Наддніпрянщини, що працювали тоді дуже активно і з великим успіхом для української справи – в Союзі Визволення України. Також в часі побуту УСС в Соснові над Стрипою, СВУ мав з ними близький зв'язок та в своїм органі пресовім присвятив їм в тім часі низку основних статтей, у яких знову з великим захопленням висловлено глибокі сподівання та надії, покладені на УСС. Тоді вперше названо їх виразно українською армією, що у тій великій війні бореться за українську державну незалесжність.

В статті п. з. «У другий Святий Вечір» написано: [113] [111] ВСВУ, 6 січня 1916, ч. 61-62, стор. 2.

«Ми всі без огляду на кордони, на партії вдивилися в одно світло, що являється зорею нашої кращої будучности, наших сподівань, нашої мети, котрої так потребуємо, як риба води – в Українськцх Січовцх Стрільців.

Сцмволом чого являються вони, знаємо, ще більше відчуваємо. А зрозуміння й відчуття тої мети, задля якої вони сміливо глядять смерти в очі вказує нам кожному роботу для тої самої цілі… Як Українські Січові Стрільці значать сліди свого існування та своєї історії вчинками безприкладної геройськости й посвяти, так таким учинкам мусить відповідати пожертвовання українській справі цілої з'єдиненої української родини. Як наша славна, хоч невелика українська армія великими ділами зазначила присутність у великій війні…

Ми сьогодні сягаємо по нашу державну незалежність… Святом віри й надії є свято Христового Різдва. Сю віру й надію вливають у нас наші борці за українську державну незалежність – Українські Січові Стрільці».

Такі ж гарячі і повні віри думки висловлено з нагоди Шевченківської річниці в тім же часописі, називаючи чин Українських Січових Стрільців найкращим висловом соборної України – революційних ідей Шевченка. [114] [112] Чим є для України Шевченко? ВСВК, 12 березня 1916, ч. 81-82, стор. 162.

«І не буде добра на Україні доти, доки Дніпро не понесе з України ворожої крови, ворожою злою кров'ю не окропимо волі України, доки не матимемо спромоги в новій, вільній, соборній, незалежній Україні пом'янути незлим тихим словом того, що проголосив протимосковську політичну думку.

І в тім може найбільша заслуга Шевченка, що він запалив нас до боротьби за конечну потребу незалежної України, найкращий вислів чого дала соборна Україна в сотворенню Українських Січових Стрільців».

УССтрілецтво вірило в щирість і правдивість тих слів. Воно все вважало себе військом соборної України, бо так його довгі літа виховував Шевченко і Франко, якого пісню «Розвивайся ти високий дубе» воно змалку залюбки співало та глибоко в серце своє прийняло її останню строфу:

І коли тоді з уст братів наддніпрянців воно почуло ці слова признання та зрозуміння його ідеиних задумів, то це було великою підтримкою його та заохотою до дальших боїв і змагань. Це було почуття гордости вояка великої соборної української нації, яке вже за пару місяців повело УССтрілецтво на його найбільший, найкривавіший і переможний бій на Лисоні.

Під час постою УСС в Соснові настала зміна в команді полку УСС. На місце дотеперішнього команданта полку отам. Гриця Коссака, призначено нового команданта отам. Антона Вариводу, що прибув до Соснова в середині березня 1916 р., рівночасно з другим австр. старшиною сот. Омеляном Лисняком. Новий командант був старшиною по професії. Він постарався про дозброєння УСС скорострілами і мінометами, яких вони досі не мали. Але незабаром показалось, що через свій австрійський патріотизм та слабі зв'язки з українством, він не надавався на команданта УССтрільців.

В середині травня перейшли чотири сотні ІІ-го куреня, а пізніше і сотні І куреня на становища «Весела» за Стрипою, які лучили мостові причілки Соснів і Бенева. Окопи були тут дуже сильно закріплені. Перед головними становищами були збудовані висунені заборола, що творили самостійні точки опору. Московські позиції були далеко. Між фронтами простягався рівний степ, зарослий високою травою. На фронті не було боїв, крім перестрілки стеж. Щоночі виходив у передпілля т. зв. ловецький загін з хор. М.Мінчаком. Досить жива була діяльність артилерії і летунства. УСС повнили охоронну службу в окопах, на висунених заборолах і польових сторожах та розбудовували і закріплювали власні становища. На «Веселу» прибув вперше відділ чотирьох стрілецьких скорострілів з хор. Ф.Черником, та відділи мінометів. Вільний від служби час використовувано для вправ у новітній тактиці оборони і наступу. Тоді ж зорганізовано курс ддя підстаршин під проводом чот. Б.Гнатевича, що був добрим вишкільним фахівцем. Стрілецькі окопи й землянки на «Веселій» були зразком найбільшого порядку, чистоти й гігієни. Зразкові квітники і травники надавали всьому гарного, естетичного вигляду.