Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

[221] І.Мазепа на основі спогадів В.Кедровського – цитов. твір, стор. 121.

[222] В.Кучабський. Цит. твір, стор. 161. Ці вияснення В.Кучабського відносно стягнення СС з фронту в район Проскурова та підготова Корпусу СС за плином Штабу Дієвої Армії – до рішальних операцій в напрямі Бердичева, спростовують твердження І.Мазепи в цит. творі І, стор. 110, – немов би Січові Стрільці всупереч наказам вищої команди, залишили фронт і подалися в запілля.

[223] «Республіка», щоденна газета. Станиславів, второк 25 березня 1919, подає: Павло Христюк. Замітки і матеріяли до історії української револуції. Том. ІV. Відень 1922, стор. 117-118.

224 І.Мазепа. Цитов. твір ІІІ., стор. 168-172.

[225] Заяви Е.Коновальця і А.Мельника на політичних нарадах в місяцях лютому-травні 1919 р. Диви: І.Мазепа. Цитов. твір І., стор. 109,154.

[226] Н. Григориїв. Спогади про В.К.Винниченка. «Українські Вісті», Ульм, з 13 травня 1951, ч. 38.

[227] Поскільки можна було усталити на основі опублікованих джерел В.Кучабського, Є.Коновальця і інших авторів, – особовий склад Стрілецької Ради був такий: а) Перший склад Стр. Ради з січня 1918: Є.Коновалець, А.Мельник, І.Чмола, Ф.Черник, В.Кучабський, д-р К.Воєвідка, Р.Сушко. Усі (за виїмком Є.Коновальця) колишні старшини УСС. б) Восени 1918 р. в періоді протигетьманського повстання, крім повищих, належали ще до С. Ради: Р.Дашкевич, М.Матчак та деякий час д-р О.Назарук. в) В добі Директорії (1919 р.) увійшли понадто в склад С. Ради ще такі старшнни: І.Андрух, І.Рогульський, Я.Чиж, В.Чорній (П.Розенберг) і Ю.Отмарштейн. Усі ад б) і в), за виїмком Ю.Отмарштейна, – це кол. старшини УСС або активні члени передвоєнних організацій Січових Стрільців. Із цитованих джерел виходить, що членами С. Ради були ще деякі інші старшини, яких прізвищ однако ж не усталено. – Велика шкода, що ніхто із істориків чи мемуаристів СС, або членів С. Ради, не опублікував точніших фактів з діяльности С. Ради, ані не з'ясував її особливої ролі в історії Січового Стрілецтва.

[228] Є.Коновалець, у цитованій вище праці, наводить двадцят два різні рішення, постанови, опінії та доручення, видані С. Радою.

[229] Ген. Марко Безручко. «Січові Стрільці в боротьбі за державність». Каліш 1932. Це підкреслення ген. М.Безручком існування безпосереднього ідейного зв'язку формації Січових Стрільців – із невмірущою традицією Маківки і інших історичних місць боротьби Українських Січових Стрільців, є заразом одним з доказів єдности формацій УСС і СС.

[230] А.Крезуб. Кіш Січових Стрільців. Літопис Черв. Калини, 1930, ч. 11, стор. 19.

[231] Заарештований та зліквідований большевиками в перших днях після їх приходу до Львова в вересні 1939 р.

[232] Ген. О.Удовиченко. Цитов. твір, стор.53. І.Мазепа. Цитов. твір, І, стор. 139.

[233] Ген. М.Безручко. Від Проскурова до Чарторії. «Золоті Ворота», Львів 1937, стор. 203.

[234] І.Мазепа. Цитов. твір, том І, стор. 179.

[235] Ген. О.Удовиченко. Цитов. твір, стор. 112-113.

[236] Є.Коновалець. Цитов. твір, стор. 36.

[237] О.Думін. Уривки споминів з 1917-1920 рр. Календар «Червоної лини» на 1934 р., стор. 55.

[236] В.К. Цитов. твір, стор. 39.

[238а] П.Феденко. Цит. твір, стор. 98,99.

[238б] І.Мазепа. Цит. твір II. стор. 163-166.

[239] О.Думін. Стрілецький суд, Календар Черв. Калини на 1935, стор. 34.

[240] В.К. Цит. твір, стор. 44.

[241] Василь Мудрий. Проскурівський погром, Календар Просвіти на 1926 рік. Львів, стор. 124.

[242] W. E. D. Allen. The Ukraine. A History. Cambridge, 1940, р. 309.

[243] W. P. Coates and Zelda Coates. Armed intervention in Russia 1918-1922. London 1935, р. 302.

[244] М.Рафес. Два года революций на Украине, Москва, 1920, стор. 1

[245] В.К. Цит. твір, стор. 45.

[246] В.Винниченко. Відродження нації, ІІІ, стор. 182.

[247] І.Мазепа. Цит. твір І. стор. 91.

[248] Те саме, стор. 108.

[249] В.К. Цит. твір, стор.24. В.Кучабський. Цит. твір, стор. 96.

[250] Ген. Марко Безручко. Від Проскурова до Чарторії, стор. 185.

[251] Павло Христюк. Цит. твір, IV. стор. 118.

[252] Дмитро Дорошенко. Мої спомини про недавне минуле, том ІІ. Львів 1923, стор. 86.