Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

[196] А.Крезуб. Між Білою Церквою і Мотовилівкою. Літопис Черв. Калини, Львів, 1930, ч. І, стор. 6.

[197] В.Кучабський. Цнтов. твір, стор. 109.

[198] Там же.

[199] Згинув пізніше під час ІІ-го Зимового Походу в наступі на Коростень 7 листопада 1921 р.

[200] В.Кучабський. Цитов. твір, стор. 116.

[201] Мотовилівський бій змальовано на підставі праць: В.Кучабського, У.Державника, В.К., О.Думіна, А.Крезуба, З.Стефанова і Р.Давного.

[202] В.К. Січові Стрільці, Львів 1920, стор. 26.

[203] Пполк. О.Доценко. Невідома сторінка з легенди про Українських Січових Стрільців. Календар Черв. Калини на 1934 р., Львів, 1934, стор. 51.

[204] Опис того похорону з малими доповненнями на підставі спогадів: Усусус – Державник. Мотовилівка. Вістник Пресової Кватири УСС. Новий Ульм, грудень 1953 – січень 1954, стор. 16,17.

[205] Віктор Андрієвський. З минулого. Том ІІ, частина друга, Берлін 1923, стор. 95.

[206] Тарас Вірний. Похорони Українського Січового Стрільця, ВСВУ, 16 січня 1916, ч. 65-66, стор. 40,41.

[207] Пполк. Д.Доценко. Цитов. стаття, стор. 50.

[208] Осип Думін. Уривки споминів з 1917-1920 рр. Календар Черв. Калини на 1934 р.; Львів 1934, стор. 52.

[209] Дуже жалко, що деякі наші історики і публіцисти замовчують змальований вище момент наших визвольних змагань та участи в ньому Симона Петлюри. Ген. О.Удовиченко в своїй книжці «Україна в війні за державність», Вінніпег, 1954, ні одним словом не згадує про бій під Мотовилівкою, ні про участь і ролю Січових Стрільців в боротьбі та в організації боротьби за Київ. Хоч би саму назву цієї місцевости, де впало трупом 600 московських офіцерів у війні проти України, треба було подати для історії. Також Василь Іванис в книжці «Симон Петлюра – президент Українн», Торонто, 1952, подаючи широку детальну біографію Симона Петлюри, ні словом не згадує про його побут та провідну революційну роботу із Січовими Стрільцями в Білій Церкві і Хвастові. Не згадує також ні словом про бій під Мотовилівкою, ні про Січових Стрільців, які були передовим військом Петлюри, з яким він розпочав повстання. Зате достаточно характеризує автор гетьманські війська, говорить про їх стан та про їх командантів, вичисляючи докладно всяких Кірпічнікових, Демідових, Святополк-Мірських, Келлерів, Долгорукових і інших московських генералів.

[210] Ми записали слова і мелодію цієї пісні від бандуриста, який співав її в листопаді або грудні 1919 р. в таборі інтернованої Української Бригади в Німецькім Яблоннім в ЧСР. Пісня ця викликала тоді надзвичайие одушевлення серед стрілецтва бригади. її текст і мелодія були поміщені в таборовім часописі «Голос Табора», з 28 грудня 1919, ч. 9-10.

[211] В.Кучабський. Цитов. твір, стор. 130.

[212] В.Винниченко. Відродження нації. Том ІІІ, Відень 1920, стор.151,162.

[213] Переважна частина революційної армії вважала, що вже виконала своє завдання і тому не слухала наказів влади і не хотіла йти на фронт. І.Мазепа. Україна в огні й бурі революції, І, 1950, стор. 59.

[214] В.Кучабський. Цитов. твір, стор. 149.

[215] І.Мазепа. Цитов. твір, І, стор. 76.

[216] Там же, стор. 74,82.

[217] В.Винниченко. Цитов. твір, т. ІІІ, стор. 233. Є.Коновалець. Цитов. твір, стор. 24,25. О.Назарук. Цитов. твір, стор. 108,109.

[218] І.Мазепа. Цит. твір, І, стор. 84,109,110. І. Мазепа був надзвичайно огірчений на безпорадність і хитання провідних політичих і військових діячів УНР. Про добрі наміри Січових Стрільців рятувати тяжке положення української державности довідуємося також із вище згаданої книжки П.Феденка, стор. 58: «Після наради представники Січових Стрільців підходили до Мазепи, нового секретаря УСДРП, і питалися, чому партія не дає до уряду своїх найліпших сил, які має, і не вплнне на політику, щоб було ясно, куди Україна має йти». Із цих слів видно, що Січові Стрільці не образилися, коли державна нарада не прийняла їх проєкту скріплення влади, а навпаки, вони далі були доброї волі, та бажали тільки, щоб політика уряду була ясна і простолінійна.

[219] А.Крезуб. Група полк. Рогульського. Календар Черв. Калини на 1928 р., стор. 51.

[220] Р.Сушко. Брат на брата. Кал. Черв. Калини на 1928 р., стор. 58.