Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

[63] Юліян Охримович. Розвиток української національно-політичної думки. Львів, 1922, стор.ІХ, Х.

[64] М.Галущинський. «З Українськими Січовими Стрільцями». Львів, стор. 123,124.

[65] Ту саму справу австрійської присяги вирішили польські легіоністи багато легше і простіше. Боячись брати на себе політичну відповідальність за зложену присягу, вони оперлися на вождівськім принципі своєї формації, перенесли рішення цієї тяжкої проблеми на свого вождя Пілсудського, зажадали від нього видання відповідного наказу. «Не буду входити» – говорить Пілсудскі – «в мотиви мойого поступовання, досить, що я прийняв ту відповідальність на себе й видав наказ зложити присягу» (розуміється – австрійської формули). Jozef Pilsudski. Pisma zbiorowe. Tom IV. Warszawa, 1938, стор. 216.

[66] Малий чисельний стан УСС у світовій війні не дав можливости поставити більшу формацію УСС під час листопадових боїв за Львів, що спричинило втрату Львова та дальший некорисний розвиток польсько-української війни. Також київські СС коли б мали хоч би два-три рази більшу кількість старих УСС-ів – були б змогли причинитись до кращого висліду боротьби за нашу державність.

[67] Микола Голубець. Рік грози і надій – 1914. Львів, 1934, стор. 104.

[68] Микола Опока. Рік тому (Спогади УССтрільця). ВСВУ. Відень, 6 січня 1916, ч. 61-62, стор. 3.

[69] Микола Опока. Цитов. твір, стор. 3,4.

[70] Микола Опока. Вістун. ВСВУ. Відень, 19 березня 1916, ч. 83-84, стор. 191.

[71] Цей лист і кілька інших листів Д.Шабали до УСС С.Ріпецького – були друковані на сторійках віденського «Діла» в першій половині 1915 р., куди пересилав до поміщення відписи цих листів, старшина цензурного уряду у Відні – чотар Гриць Микитей. Д. Шабала ще під час війни виїздив з доручения Союзу Визволення України на Наддніпрянщину підпільним шляхом для організації і пропаганди. Згадує про це також П.Феденко в своїй книжці «Ісаак Мазепа», Лондон, 1954, стор. 18,19. Він каже: «З одного табору полонених прибув у Катеринослав у час війни молодий робітник Дмитро Шабала і приніс інформації про роботу Союзу Визволення України».

[72] Іван Кожушко. На Стрипі і Ценівці з «другого боку». «Свобода», Джерзі Ситі, 12 жовтня 1954, ч. 196.

[72а] На цьому місці треба зазначити, що перша думка і плян видавництва періодичного органу української молоді, яка найшлася в рядах УСС, належить колишньому голові Союзу Середньошкільних Драгоманівських Громад у Львові, УСС, Василеві Даниловичеві. Він сам слабого здоров'я, внаслідок тяжких воєних трудів поважно занедужав і при кінці жовтня 1914 р. виїхав з Карпат на лікування до Відня. Там він зайнявся відновленням органу молоді «Життя». В тій справі зв'язався з кол. членами організації, які служили при УСС, та почав уже збирати матеріяли до першого числа журналу. В листі до УСС М.Опоки на фронт в Карпатах, з 9 листопада 1914 р., він, м. ін., писав: «Дорогий Товаришу! Видаю «Життя»… фінансова трудність цілковито відпадає. Випуск буде присвячений Українським Січовим Стрільцям. Прошу дуже, чим скорше, прислати матеріяли до видавництва. Прошу також дуже прислати мені адреси тих, які могли б придатися до співробітництва… Не загирюйте ж діла… Прошу про це переказати один другому. Здорові були! Василь Данилович». (Оригінал листа у власнім архіві). На жаль, «Життя» не вийшло, бо Даниловнч помер 17 листопада, тиждень після написання листа до Опоки.

[73] Оригінал листа в архіві Братства УСС.

[74] Т. Демчишин. Пам'яти чотаря УСС Івана Балюка. ВСВУ. Відень, 31 жовтня 1915, ч. 43-44.

[75] ВСВУ. Відень 24 квітня 1915, ч. 15-16, стор. 16.

[76] На підставі матеріялів Б.Гнатевича про бої на Маківці, використаних в творі О.Думіна «Історія Легіону УСС». Львів, 1936, стор. 118-121.

[77] ВСВУ, май-червень, 1915, ч. 19-20, стор. 5.

[78] Те саме, стор. 11,12.

[79] Те саме, стор. 23.

[80] Те саме, стор. 4.

[82] Літопис Червоної Калини. Річннк 1930, ч. 9.

[83] Д-р Кость Левицький. Історія визвольних змагань галицьких Українців з часу світової війни 1914-1918. Львів, 1928, стор. 156-158.

[84] ВСВУ, май-червень, 1915, ч. 19-20, стор. 6.

[85] Микола Опока. Вістун. ВСВУ, 19 березня 1916, ч. 83-84, стор. 190.

[86] І Б. Українські стрільці під Галичем. (Лист з поля). ВСВУ, червень-липень, 1915, ч. 21-22, стор. 7,8.