Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

[1] Володимир Старосольський. Теорія нації. Відень, 1922, стор. 80.

[2] М.Драгоманів. Австро-руські спомини. Частина ІІІ і ІV. Львів, 1890, стор. 223.

[3] Іван Франко. Поза межами можливого. Літ.-Наук. Вістник, 1900. Кн. 10, стор. 11.

[4] Лонгин Цегельський. Молода Україна – історичний спомин. Календар «Провидіння» на 1948 р., Филаделфія, стор. 70.

[5] Майже всі вище наведені основники та провідні члени «Молодої України» це – або майбутні визначні Українські Січові Стрільці в першій світовій війні (М.Галущинський, В.Старосольський, С.Горук, Т.Мелень), або організатори й провідники довоєнного стрілецького руху (В.Старосольський, С.Горyк, В.Гуркевич, Т.Мелень), або члени Української Боєвої Управи (В.Темницький, В.Старосольський, В.Гуркевич), або передові члени Головної, а пізніше Загальної Української Ради (С.Баран, Л.Цегельський, В.Темницький, В.Старосольський, Т.Мелень), або співробітники Союзу Визволення України (Л.Ганкевич, Л.Цегельський, Т.Мелень).

[6] Л.Цегельський. Русь-Україна і Московщина. Львів, 1901, стор. 86,87,90-92.

[7] А.Цурковський. «Не пора, не пора». Календар «Провидіння» на 1948 рік, стор. 101,102.

[8] «Молода Україна», часопис української молоді. Львів, 1901, чч. 11-12, стор. 419-423.

[9] Лонгин Цегельський. Молода Україна. Календар «Провидіння» на 1948 р., стор. 76.

[10] М. іншими був тоді тяжко поранений в ногу польською кулею студент Роман Леонтович, пізніше, відомий УСС першої (Дідушкової) сотні.

[11] Д-р К.Трильовський. Про січовий рух. Календар «Запорожець» на 1921 р. Відень, 1920, стор. 30-37.

[12] Олена Степанів. Напередодні великих подій. Львів, 1930, стор. 8-9.

[13] О.Степанів. Цит. твір, стор. 23.

[14] «Відгуки», орган української молоді, Львів, ч. 1, лютий 1913, стор. 6.

[15] Микола Голубець. Рік грози і надій, 1914. Львів, 1934, стор. 14.

[16] Д-р Кость Левицький. Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914. Львів, 1926, стор. 634.

[17] Олена Степанів. Цит. твір. Стор. 14,15.

[18] Д-р К.Трильовський. Про січовий рух. Календар «Запорожець» на 1921 р. Відень 1920, стор. 33.

[23] «Шляхи», Львів, 15 квітня 1913 р., стор. 31.

[23а] Там таки.

[19] Микола Голубець. Цит. твір, стор. 18.

[20] «Діло», Львів, 28 грудня 1912 р.

[21] «Відгуки» ч. 2, лютий 1912 р., стор. 1-2.

[22] Олена Степанів. Цит. твір, стор. 30.

[24] Jozеf Ріlsudsкі. Pisma zbiorowe. Tom III. Warszawa, 1937.

[25] Олена Степанів. Цит. твір, стор.9.

[26] З'їзд нотаблів у Львові дня 7 грудня 1912 р.

[27] Загальні збори Українського Студентського Союзу у Львові дня 15 грудня 1912 р.

[28] «Відгуки», ч. 1, лютий 1913, стор. 9.

[29] «Відгуки», ч. 2, лютий 1913, стор. 2-6.

[30] Англійський журналіст Kaseur, що вліті 1914 р. відвідав Галичину, обсервуючи там українське життя, у лондонськім журналі «Тhe Varsity – Тhe Isis» з грудня 1914 р., у статті п. з. «Галичина в р.1914» з ентузіязмом описує Шевченкове свято у Львові в червні того ж року. В уступі VІІ змальовує автор Дрогобиччину та так, м. інш., пише про Борислав: «Перед домівкою української читальні, прибраної в синьо-жовті прапори, привітали гостей між іншими також українські стрільці, що виглядали дуже моторно і по-англійськи, у своїх кгакі уніформах».

[31] Крім Пласту існувало в Самборі й добре розвивалось статутове товариство «Січові Стрільці», якого головою був д-р Володимир Гуркевич, а членами його Управи були пізніші старшини УСС Степан Ріпецький і Петро Савдик. «Січові Стрільці» в Самборі старалися про одержання крісів до вправ від військової влади. Внаслідок негативної опінії повітового старости, поляка, відмовлено цьому проханню таким письмом: «Ц. к. Староство в Самборі, ч. 33296/9. Самбір, дня 8 липня 1914. До Честного Товариства «Січові Стрільці» в Самборі. Ц. к. Коменда оборони краєвої в Перемишли письмом з 23/6 1914. М. А. Ч. 3352 наказала повідомити Честне Товариство на їх через адвоката краєвого пана Володимира Гуркевича, що внесену просьбу з 21/12 1913 о уділенє бороні до целів муштри, просьби сеї не може тепер увзгляднити. Ц. к. Старoста – підпис нечиткий». Оригінал цього письма находиться в нашім архіві. Це знаменитий документ ворожого відношення австро-польської адміністрації до українського стрілецького руху. Після семи місяців полагоджування просьби, самбірське товариство «СС» не змогло добитись одержати три кріси! В тім часі польський «Звйонзек Стжелєцкі» в Самборі диспонував більш, чим 100 крісами, які одержав через того ж повітового старосту.