Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

Дня 7 березня по полудні пішли до наступу 1 курінь УСС під командою пор. О.Івановича і Гуцульський Курінь під командою чот. УСС Г.Голинського та після завзятого бою відбили забрані поляками попередньо Долиняни й Вовчухи, і перерізали залізничу лінію коло Родатич. Польські війська на цьому відтинку розгромлено. Оба курені здобули 350 полонених, 30 скорострілів, 6 гармат, два міномети та багато воєнного матеріялу. Піонерська сотня УСС під командою пор. Котлярчука основно зруйнувала залізничий шлях між Вовчухами і Городком. Дня 8 березня бригада УСС зайняла Братковичі і Бургталь, та з'єдналася з відділами 1-го корпусу, що рівночасно наступали з півночі. Після того бригада УСС враз з групою «Городок» вдарили сильним бойовим фронтом на польські становища над Верещицею, щоб зайняти Городок Ягайлонський. УСС здобули Гартфельд, Галичанів і Речичани. Група «Городок» серед кривавих боїв вдерлася рівночасно на передмістя Городка та здобула Черляни. Під рішучими ударами українських куренів захитався польський фронт. Наближався розгром поляків та здача Львова.

В тім критичнім моменті, коли велися вирішальні бої за Городок, дістали поляки з Заходу велику військову допомогу. Українці припинили офензиву. Під переважаючими силами ворога, українські війська були змушені здати всі місцевості, здобуті в тій офензиві. Усі геройські та криваві зусилля бригади УСС і других українських груп, пішли нінащо.

Пролом польського фронту під Вовчухами це найбільший подвиг УГА за перших кілька місяців її протипольської кампанії. Доконали його УСС, виповнивши блискуче доручене їм завдання. Бої за пролом залізничого шляху і здобуття Городка належать до найбільш кривавих в історії УГА. Зокрема бригада УСС понесла в них дуже великі втрати в убитих і ранених. Після Маківки і Лисоні; – стали Вовчухи третім пам'ятним місцем в історії збройного чину УСС.

Жалко, що ця блискуча перемога стрілецької зброї, яка повинна була корисно вирішити долю західньо-українських земель, закінчилася невдачею. Сьогодні немає вже сумніву, що плян Начальної Команди УГА, на підставі якого після пролому звернено головні сили до наступу на Городок, а не на Перемишль і лінію Сяну, був помилковий.

Під час великої польської офензиви, що почалася 15 травня, при переважній участі зорганізованої і командованої французами армії Галлера, бригада УСС була при відвороті 2-го корпусу його ар'єргардом та серед боїв відступала через Бібрку, Свірж, Бережани, Підгайці, Соснів – на Чортків.

В перших днях червня зібралася ціла УГА в південно-східній закутині Галичини. Положення було безвихідне. Окружені ворогами, без амуніції, розгромлені кількакратно переважаючими силами ворога, війська УГА зірвалися звідси на несподіваний героїчний чин: розпочали т. зв. Чортківську офензиву, здобуваючи 8-го червня Ягольницю і Чортків. Бригада УСС належала до перших ударних груп, що наступали на Чортків з південного сходу. 10 червня перекинено бригаду УСС на допомогу 1 корпусові під Теребовлю, де ворог був найсильніший. Під Ласківцями і Вербівцями УСС в нічному бою розгромили польський полк, та сміливими ударами допомогли 1 корпусові наступати на північ. Блискучим подвигом визначилася бригада УСС у бою під Денисовом і Купчинцями, ліквідуючи спробу 3-ої дивізії легіонів впасти на зади УГА та вдарити на Підгайці. 15 червня 2-ий і 3-ій курені бригади УСС вдарили на польські становища під Купчинцями, а 1-ий курінь перервав ворожу оборонну лінію коло Ходачкова, впав на зади ворога і спинив його резерви, що йшли на допомогу. Поляки відступили, невиконавши своїх плянів.

Після успішного бою під Купчинцями перенесено бригаду УСС під Бережани, де вона одержала завдання співдіяти з півночі при оточенні Бережан. Вечором 20 червня рушили УСС до наступу на сильно укріплені польські становища в Гиновичах і рішучим ударом у рукопашнім бою проломили дві оборонні лінії ворога. Нагальні польські протинаступи заломилися в вогні стрілецької артилерії під командою от. Я.Воєвідки. Поляки тої ж ночі залишили Бережани. Під Нараєвом зайшов на зади польських військ ІІ курінь УСС та, замкнувши шлях відвороту, розгромив їх.

Останній більший бій у Чортківській офензиві звели УСС під Дунаєвом, де вони віднесли світлу перемогу над познанськими і легіоновими відділами. Тут також відзначилася стрілецька артилерія.

Через цілковитий брак амуніції УГА, підійшовши на 50 км. під Львів, мусіла спинити дальшу офензиву, а під натиском кількох нових польських дивізій, почала серед ар'єргардних боїв пляново відступати на схід. Бригада УСС під час відвороту була охороною ІІ-го корпусу. 16 липня 1919 р. перейшли УСС річку Збруч в селі Кудринці, після дев'ятимісячної збройної боротьби з польськими наїзниками.