Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

Свідома неправда, якою послуговувалися члени польської еліти, та яку вони по сьогодні повторюють, тільки для пропаганди та як засіб дипломатичної боротьби проти українців перед західнім світом, є очевидна. Коли б це відповідало дійсності, що австрійські, чи німецькі політичні й військові чинники фактично сприяли тоді українцям, то без сумніву вони в першій мірі були б постарались спровадити в жовтні 1918 р. до Львова Легіон УСС в силі 1500 добре вишколених бойовиків. Якщо б це було сталось, то поляки були б не здобули Львова в 1918 р., і були б програли українсько-польську кампанію. Постій фронтових частин, Вишколу і Коша УСС у Львові, від початку жовтня 1918 р., дав би можливість впродовж трьох тижнів зорганізувати у Східній Галичині, а у Львові зокрема, таку збройну українську силу, яка б уже на самому початку боротьби зліквідувала всякі спроби польського збройного спротиву у Львові, та закріпила український бойовий фронт на західніх кордонах нашої етнографічної території.

Австрія, навіть конаючи, не виявила прихильности до українських національних аспірацій в Галичині. Вона не тільки не бажала дразнити своїх довголітніх сердечийх приятелів, поляків, присутністю УСС-ів у Львові, але навпаки, вона пляново допомагала польській Ліквідаційній Комісії перебрати владу у Львові.

Хоч УССтрільці мусіли погодитись на перебування в той критичний для Львова і Галичини час в далекій від Львова закутині, то вони усвідомили собі свою ролю в грядучих подіях. УССтрільці становили в цій поважній ситуації єдину добре зорганізовану, зразково вишколену та ідейно спаяну українську збройну частину на терені Галичини і Буковини, яка могла рішально вплинути на дальший розвиток нашої боротьби за західні українські землі.

У всіх частинах Легіону УСС почалась таємна організаційна й політична робота. На кількох зборах таємного гурта старшин і підстаршин УСС, в тайні перед своєю командою, обговорено політичну ситуацію та перспективи грядучих подій, усталено їх революційний, протиавстрійський і протипольський характер та визначено самостійницьку, державницьку і соборницьку мету.

До львівського таємного військового комітету, що прийняв нову назву: «Український Генеральний Військовий Комісаріят» увійшли в першій половині жовтня від УСС два нові члени, як його сталі співробітники: пор. д-р В.Старосольський і пxор. Д.Паліїв, які взяли визначну участь в підготовці листопадового перевороту. Зокрема пxор. Д.Паліїв, як організаційний референт Комісаріяту, виробив плян організації перевороту у цілій Східній Галичині та зі сфери нарад і балачок посунув цілу акцію на шлях плянової і систематичної роботи. Як зв'язковий Комісаріяту виконував його доручення серед УСС сот. д-р. Н.Гірняк. Головою Комісаріяту намічено сот. Д.Вітовського і цей обов'язок перебрав він 29 жовтня після приїзду до Львова.

18 жовтня 1918 року зібралась у Львові Українська Констианта в складі українських членів австрійської палати послів і палати панів, галицького і буковинського соймів та по три делегати від кожної української політичної партії Галичини і Буковини. Вона визнала себе Українською Національною Радою і 19 жовтня проголосила резолюції, на основі яких українську етнографічну територію в Австро-Угорщині уконституовано як українську державу в складі австрійської федерації. Не входячи на цьому місці в політичну оцінку тих резолюцій, треба ствердити факт, що значна частина українського громадянства, а зокрема українська студентська молодь, українські соціялісти та Українські Січові Стрільці зайняли до них опозиційне становище. Вони вимагали негайного засадничого проголошення з'єднанни всіх українських земель в одну державу, самостійну Українську Республіку та зірвання державного зв'язку з Австро-Угорською монархією. [162] [159] Велика історія України. Львів-Вінніпег, 1948, стор. 792.

Український політичний провід не був приготований на розвал Австрії, переговорював з віденським урядом, та вірив ще в можливість перетворення Австрії в федерацію національних держав, як це заповів у своїм маніфесті з 16 жовтня цісар Карло.

24 жовтня 1918 р. відбулися в Чернівцях збори старшин Легіону УСС, на яких обговорено тодішнє положення Австрії і зв'язану з тим нашу політичну ситуацію. Збори ті зареагували на львівську конституанту і одобрили опозиційне становище меншости конституанти. Прийнято резолюції, в яких проголошено, що безпосередньою метою наших національних змагань є соборна, вільна, самостійна Українська Республіка.