Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

На тих же зборах доручено сот. Д.Вітовському від'їхатй до Львова, як відпоручникові УСС в Українськім Генеральнім Військовім Комісаріяті та в Українській Національній Раді. Сот. Вітовський мав давати УСС потрібні інструкції і накази. Так найшовся сот. Д.Вітовський, після деяких труднощів, в пору у Львові.

Збори відбулися в тайні перед архикн. Вільгельмом, бо старшини УСС не довіряли йому, як австрійському архикнязеві та близькому родичеві цісаря, і не можна було знати напевно, як він віднесеться до нових подій.

Вкінці затверджено давнішу постанову старшинського корпусу УСС змінити команду Легіону УСС та призначено сот. О.Букшованого на команданта всіх формацій УСС. [163] [160] Відомости про збори старшин УСС в Чернівцях 24 жовтня 1918 р. та політичну акцію УСС перед 1 листопадом подано на підставі: а) інформацій отамана УСС Т.Рожанківського, б) статті Р.Кyпчинського: «За рідну землю. На Львів». Календар УНСоюзу на 1929 р., стор.49-50. в) Д-ра В.Гнатевича: «Українська Галицька Армія» в книзі «Історія Українського Війська», Львів 1936, стор.475. Також: Никифор Гірняк. Перед листопадовим зривом. «Наш Львів», Ню Йорк 1953, стор. 142,143.

Українське Січове Стрілецтво постановою своїх старшин зірвало в той спосіб остаточно усякі зв'язки з Австрією, узнало себе громадянами і військом соборної і самостійної Української Республіки, визначило власну, українську команду Легіону УСС, та віддало себе до розпорядимости Українського Генерального Військового Комісаріяту у Львові.

Сот. Д.Вітовський, як вище вже сказано, прибув до Львова 29 жовтня і перебрав керму УГВКомісаріяту та провід акції революційного перевороту у Львові і на провінції. Політичний провід, зокрема віденська делегація УНРади та дехто із старшин дораджувади виждати ще якийсь час із активним виступом. Вітовський відкинув рішуче поради відложити переворот і назначив час збройного виступу українських військових сил у Львові на год. 4 ранку 1-го листопада. УГВКомісаріят перейменував себе на «Українську Генеральну Команду», яка була першим штабом Української Галицької Армії. В її склад ввійшли: сот. УСС. Д.Вітовський, отам. УСС С.Горук, пор. УСС Б.Гнатевич, пор. І.Бубела, пор. УСС І.Цьокан, чот. Іванчук і підхор. УСС Д.Паліїв.

УГКоманда на чолі з сот. Д.Вітовським уложила плян зайняття Львова, який точно виконано 1 листопада в означенім часі. Акцією перевороту на провінції керував з рамени УГКоманди пхор. Д.Паліїв, і вона також закінчилася повним успіхом.

Незважаючи на своє ізольоване положення та далеке віддалення від Львова, УССтрільці, завдяки рішальній участі в УГКоманді на чолі з сот. Д.Вітовським, разом з іншими провідними старшинами українцями, стали передовими виконавцями української листопадової революції в Галичині та творцями української державности на західньо-українських землях.

Листопадовий зрив та викликана ним боротьба за Львів були в великій мірі духовим і збройним ділом УССтрілецтва.

Першого листопада 1918 р. надійшла та історична хвилина, яку Вітовський передбачував в Стрию в 1914 р., і в листопаді 1916 р. після ганебного цісарського патенту, і в травні 1917 року в Пісочній, коли УССтрілецтво рішило розформувати Легіон УСС.

Деякі публіцисти й історики вважають Листопадовий Зрив головним політичним і бойовим досягненням УССтрілецтва. Вони переносять увесь тягар історичного значення формації УСС – на листопадові події, вслід за чим навіть дещо перебільшують фактичну ролю УСС в боротьбі за Львів. Вони недоцінюють значення чотирирічної збройної боротьби УСС від 1914 до 1918 р. проти російського імперіялізму та забувають про ідеологічні засновки довоєнного стрілецького руху та УССтрілецтва під час війни, а саме, про його засадниче спрямування проти Московщини, на здобуття політичної незалежности всього українського народу.

Вже першого листопада почали поляки збройний спротив у Львові та в наступних днях продовжали і поширювали його. Українські сили у Львові були заслабі. Відсутність УССтрільців в перших трьох днях боротьби за Львів була вирішальною для дальшого її висліду.

Щойно третього листопада прибув під Львів перший транспорт УСС з Чернівець в силі 800 людей, під проводом нового команданта УСС сот. О.Букшованого. На вулицях Львова йшли вже завзяті бої з поляками. Дня 4-го листопада прибула під Львів решта Легіону. Після кривавих дводенних вуличних боїв, в яких брали участь усі сотні УСС, прочищено багато вулиць, зайнятих ворогом, та здобуто або зайнято важні будинки, що становили потім основні заборола бойової лінії, яка ділила Львів на дві частини.