Волтер Тевіс - Хід королеви

– Більше ніяких шахів. Геть звідси.

Якби ж лишень вона була більшою. Але це було не так. Бет встала й пішла до сходів, а містер Шайбель мовчки проводжав її поглядом.

У вівторок, пройшовши коридором до дверей підвалу зі щітками в руках, Бет виявила, що двері замкнено. Вона двічі натисла на них стегном, але ті не зрушили з місця. Постукала, спершу тихо, а потім гучно, але з того боку не долинуло жодного звуку. Це було жахливо. Дівчинка знала, що містер Шайбель сидить там над шахівницею, що він просто злиться на неї за останній раз, але з цим не було чого вдіяти. Коли вона принесла щітки назад, міс Ґрем навіть не помітила, що Бет не почистила їх і повернулася раніше, ніж зазвичай.

У четвер вона була певна, що все повториться, але ні. Двері було відчинено, і коли вона спустилася сходами, містер Шайбель поводився так, ніби нічого не сталося. Фігури були розставлені. Бет поспіхом витрусила щітки й сіла за дошку. Чоловік уже встиг походити своїм королівським пішаком. Вона походила власним на два поля вперед. Цього разу вона не припуститься помилки.

Прибиральник швидко походив удруге, а вона негайно відповіла на його хід. Вони нічого не говорили й постійно ходили. Бет відчувала напругу, і їй це подобалось.

На двадцятому ходу містер Шайбель вивів коня в невдалий момент, і дівчинка змогла просунути пішака на шосту горизонталь від себе. Чоловік повернув коня. Він змарнував хід, і коли Бет це побачила, її пройняв трепет. Вона розміняла свого слона на того коня. Тоді, на наступному ходу, знову посунула пішака. Ще хід – і він стане ферзем.

Містер Шайбель дивився на це, а потім розлючено простягнув руку і перекинув свого короля. Обоє не сказали ні слова. Це була перша її перемога. Уся напруга вщухла, і те, що відчувала Бет, було найдивовижнішим у її житті.

Вона виявила, що може пропускати недільні обіди й ніхто не звертає на це уваги. Це дало їй три години з містером Шайбелем – поки той не йшов додому о пів на третю. Обоє мовчали. Він завжди грав білими і ходив першим, а Бет – чорними. Дівчинка думала, чи не заговорити про це, але не стала.

Однієї неділі, після партії, яку чоловік заледве виграв, він сказав їй:

– Маєш навчитися Сицилійського захисту.

– Що це? – дратівливо відповіла Бет.

Її досі долала прикрість за поразку. Минулого тижня вона перемогла містера Шайбеля двічі.

– Коли білі ходять пішаком на d4, чорні роблять ось так, – він простягнув руку і пересунув білого пішака на дві клітинки вперед – це був його майже незмінний перший хід. Тоді взяв пішака перед чорним ферзевим слоном і поставив його на два поля ближче до середини. Це вперше чоловік показав Бет щось подібне.

– А потім що? – спитала вона.

Містер Шайбель узяв королівського коня та походив ним уперед і ліворуч.

– Кінь на f3.

– Що таке f3?

– Це поле на вертикалі слона з королівського флангу, на третій горизонталі. Куди я щойно поставив коня.

– У полів є назви?

Прибиральник незворушно кивнув. Бет відчувала його нехіть розкривати їй навіть цю інформацію.

– Якщо добре граєш, то так, у них є назви.

Вона подалася вперед.

– Навчіть мене.

Чоловік змірив її поглядом звисока.

– Ні. Не зараз.

Це доводило Бет до сказу. Дівчинка добре розуміла, що в кожного є свої таємниці. В неї вони були. І водночас хотіла перехилитися через шахівницю, вліпити прибиральникові ляпаса й змусити все розповісти. Вона шумно вдихнула.

– Це і є Сицилійський захист?

Містер Шайбель, здається, відчув полегшення від того, що Бет облишила тему назв полів.

– Це ще не все, – відповів він.

Чоловік продовжив показувати їй основні ходи та деякі варіанти. Але не використовував назв полів. Показав їй варіант Левенфіша та варіант Найдорфа і наказав повторити. Бет не припустилася жодної помилки.

Але коли після цього вони грали у справжню гру, містер Шайбель висунув уперед свого ферзевого пішака, і вона одразу зрозуміла, що те, чого він щойно її навчив, у цій ситуації було безглуздим. Бет зиркнула на нього над шахівницею, відчуваючи, що якби мала ніж, то могла б заколоти ним прибиральника. Тоді знову подивилася на дошку й походила своїм ферзевим пішаком, націлена виграти.

Містер Шайбель поставив поруч зі своїм ферзевим пішаком іншого, того, що перед слоном. Він часто так робив.

– Це одна з тих штук? Як Сицилійський захист? – запитала Бет.

– Вони називаються дебютами. – Чоловік не дивився на неї; він спостерігав за дошкою.