Франц Верфель - 40 днів Муса-Дага

Здесь есть возможность читать онлайн «Франц Верфель - 40 днів Муса-Дага» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2017, ISBN: 2017, Жанр: literature_20, foreign_prose, foreign_language, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

40 днів Муса-Дага: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «40 днів Муса-Дага»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…

40 днів Муса-Дага — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «40 днів Муса-Дага», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Стежка стала рівною, і мандрівники прискорили крок. Ґонзаґо заговорив про найістотніше:

– А як же Ґабріель? Чому він залишається тут? Хі-ба у нього немає жодного способу вибратися з Туреччини?

– Під час війни? Куди? Ми – турецькі піддані… Ґабріель військовозобов’язаний… Паспорти у нас відібрали… Хто зрозуміє, що задумали ці дикуни?

– Але ви, Жульєтто, достатньо схожі на француженку… Ні, більше ви схожі на англійку…

– На француженку, на англійку… Це ви до чого?

– Трохи рішучості, і ви самі пройдете де треба…

– Я – дружина і мати!

Зараз Жульєтта йшла настільки швидко, що Ґонзаґо навіть відстав. Вона почула, як до неї долетів, наче подих, напівшепіт:

– Життя є життя…

Пані Багратян різко обернулася:

– Якщо ви так гадаєте, то навіщо залишаєтеся в Азії?

– Я? Та війна стосується всіх чоловіків на світі.

Жульєтта сповільнила крок.

– Та вам це так легко, Ґонзаґо. Якби ми мали ваш американський паспорт! Ви ж без проблем можете приєднатися до ваших супутниць у Дамаску чи Бейруті. Чом би й ні? Приросли ви, чи що, до цього Богом забутого клаптика землі?

– Чому? – тепер Моріс ішов пліч-о-пліч із Жульєттою. – Чому? Якби я навіть знав точно, вам, Жульєтто, я, далебі, найменше зважився б це сказати.

На повороті дороги їх чекав Восканян. Він зробив над собою зусилля і приєднався до відсталої пари. Час від часу вчитель кидав на Жульєтту похмуро-наказовий погляд. До воріт саду Багратянів ніхто не промовив жодного слова.

Божою милістю немов із натхнення влаштував Ґабріель свою генеральну репетицію майже в останню мить: на під’їзді його чекав Алі Назіф, рябий жандарм.

– Господарю, я прийшов за моїми меджидіями, в рахунок яких ти дав мені завдаток.

Ґабріель вийняв із гаманця один фунт стерлінгів і спокійно простягнув його Алі Назіфу, котрому чекати, не проявляючи нетерпіння, поки не виконає свого зобов’язання, було чимось само собою зрозумілим.

Старий заптій обережно взяв банкноту.

– Я роблю важкий проступок, порушивши наказ. Стережися, щоб не видати мене, ефенді!

– Гроші ти взяв. Кажи!

В Алі Назіфа забігали очі.

– Через три дні по селах будуть ходити мюдір і капітан поліції.

Багратян поставив свою палицю в кут і зняв із плеча польовий бінокль.

– Он як? І що хорошого скажуть нам, у наших селах, капітан поліції та мюдір?

Жандарм став потирати своє неголене, щетинисте підборіддя.

– Ви маєте піти звідси, ефенді, всі до єдиного. Так велять каймакам і валі. Заптії зберуть усіх вас, із Суедії й Антіохії, і поведуть на схід. Та тільки в Алеппо – можу і це тобі сказати – вам не дозволять зупинитися. Це забороняється через консулів.

– А ти, Алі Назіфе, також будеш серед цих заптіїв?

Рябий був вкрай обурений:

– Іншалла! Слава Богу, ні! Хіба я не прожив із вами дванадцять років на посаді коменданта всієї округи? Й усі були задоволені? День і ніч наглядав, аби був лад. А тепер через вас втрачаю хороше місце. Така ось людська невдячність! Наш пост скасовується, остаточно та безповоротно.

Багратян тицьнув йому в руку кілька цигарок, аби трохи розрадити бідолаху.

– А тепер, Алі Назіфе, скажи мені, коли розформують твій пост?

– Мені наказано сьогодні ж вирушати із загоном в Антіохію. А потім сюди прибуде мюдір із цілою ротою.

У двері входили Жульєтта, Іскуя та Стефан. Присутність Алі Назіфа не викликала в них жодних підозр. Ґабріель вивів заптія з передпокою на майданчик перед будинком, засипаний галькою.

– Виходячи з того, що ти мені повідомив, Алі Назіфе, села три дні залишатимуться без нагляду.

Ґабріель, вочевидь, засумнівався у правильності цього повідомлення. Переляканий жандарм стишив голос:

– О, ефенді, якщо ти про мене згадаєш, то мене повісять та ще й причеплять дошку з написом «державний зрадник». А я, незважаючи на це, все тобі розповідаю. Впродовж трьох днів у селах не буде жодного заптія, бо пости будуть заново формуватися в Антіохії. Потім вам дадуть ще кілька днів на збори.

Ґабріель пильно дивився на горішні вікна свого будинку, ніби боявся, що Жульєтта за ним спостерігає.

– Алі, ви були зобов’язані представити списки жителів?

Рябий із відвертою зловтіхою йому підморгнув.

– Тобі, ефенді, сподіватися нема на що! На багатих та освічених вони найбільше злі. Що за радість, кажуть, якщо бідні та працьовиті вірмени здохнуть, а панове дуки й адвокати залишаться в країні! Ти у них на особливо поганому рахунку. Твоє ім’я, ефенді, буде в списку першим. Вони весь час про тебе казали. І думати нічого, що вони твою сім’ю пожаліють. Це вони абсолютно точно обмізкували. До Антіохії ви будете разом. А там вас розлучать.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «40 днів Муса-Дага»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «40 днів Муса-Дага» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «40 днів Муса-Дага»

Обсуждение, отзывы о книге «40 днів Муса-Дага» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x