Ерік Берн - Вступ до психіатрії та психоаналізу. Просто про складне

Так звана «адаптація» залежить від спроможності людини змінювати ментальні óбрази відповідно до нової реальності. Більшість людей одні óбрази можуть змінити, а інші – ні. Наприклад, релігійна людина може мати змогу адаптуватися до будь-яких змін, окрім зміни релігійного сприйняття. Хороший торговий агент може за кілька хвилин змінити своє бачення ділової ситуації, базуючись на новій інформації з ринку, але не зможе змінити свої погляди на те, як ростити дітей, на базі інформації, отриманої з дитячого садочка. Поганий бізнесмен може не вміти змінювати свій образ ділової ситуації зі швидкістю змін на ринку, але змінюватиме свій образ власної дружини час від часу, відповідно до реальних змін, тож його шлюб буде дуже вдалим. З цього можна дійти висновку, що для досягнення успіху в будь-якій сфері гнучкість часто важливіша за розум.

Óбрази мають різну гнучкість. У деяких людей вони крихкі і до певного моменту витримують реальність без жодних змін, а тоді раптом розбиваються, викликаючи сильну тривогу. Таких людей називають ригідними. У інших образи подібні до воскових – вони тануть під красномовністю продавця чи критика. Такі люди мають навіювану особистість.

Люди найвиразніше виявляють характер ментальних образів і те, як їм вдається досягти їхньої відповідності реальності, у любовних справах. Наприклад, деякі чоловіки мають настільки ригідний образ досконалої жінки, яку візьмуть за дружину, що не погодяться на компроміс. Вони ніколи не зустрінуть ту, яка ідеально впишеться в наявний у їхній голові образ, тож або так ніколи й не одружуються, або, навпаки, одружуються знову й знову, сподіваючись, що зрештою знайдуть легкоплавну жінку, яка радісно заллється у давно підготовлену форму. (До речі, це чудовий приклад того, як одна й та сама базова психологічна характеристика може повести двох різних людей протилежними шляхами поведінки, – це твердження психіатрів непосвяченим людям зрозуміти важко.)

Успішна людина – та, ментальні óбрази якої найбільше відповідають реальності, бо тоді її вчинки ведуть до очікуваних результатів. Невдачі ж залежать від того, що ментальний образ реальності не відповідає, чи то йдеться про шлюб, чи то про політику, бізнес або кінні перегони. Деякі щасливці досягають успіху, просто описуючи власні ментальні óбрази, які можуть збігатися з тим, чого багато людей прагнуть . Ідеться про поетів, художників і письменників, чиї óбрази, таким чином, не обов’язково мать відповідати реальності для того, щоб бути цікавими публіці. З іншого боку, ментальні óбрази хірурга мусять повністю збігатися з реальністю: хірург, у якого ментальний образ апендикса відрізнятиметься від реальності, буде поганим фахівцем. Навчання хірургів та інженерів саме полягає в узгодженні їхніх образів із реальністю. Науковець – професійний заточувач образів. А людина, яка купує лотерейний квиток, – приклад того, як тривожні люди намагаються привести світ у відповідність до своїх образів, витрачаючи на це якомога менше зусиль.

Поняття образів корисне для вивчення характеру та розумових хвороб. Людину, яка страждає, наприклад, на так званий істеричний параліч, можна вважати людиною зі спотвореним образом власного тіла: вона паралізована, бо має високо заряджений образ себе як паралітика. Її параліч – у неї «в голові», а позаяк психіка контролює тіло, її справжнє тіло якомога точніше відповідає ментальному образу. Щоб вилікувати істеричний параліч, психіатр мусить запропонувати пацієнтові інший образ, який він зможе зарядити почуттями. Якщо пацієнт перенесе заряд почуттів з неправильного образу тіла на новий образ, сформований з допомогою психіатра, параліч мине. Позаяк пацієнт не може повністю свідомо контролювати цей процес, звичайні методи тут не годяться.

Це добре ілюструє випадок Горація Фолка, про який ітиметься далі. Страх перед батьком та інші сильні емоції змінили його образ себе так, що він уважав свій голос паралізованим, а отже, в реальності міг говорити хіба що пошепки. Психіатр Тріс зміг ретельним лікуванням послабити інтенсивність емоцій хлопця, змусивши його плакати; а тоді навіюванням допоміг сформувати нормальний образ тіла. Під час цього процесу в Горація сформувався сильно заряджений образ лікаря, який частково увібрав його аномальне напруження й допоміг зняти тиск, що спотворював його образ себе. Після цього тіло хлопця повернулося до «природної еластичності», тобто до нормального стану, і він зміг знову нормально говорити. Саме лише свідоме бажання з боку Горація не могло б цього уможливити. І найпростіша частина процесу, плач, була поза його свідомим контролем – навіть талановитій акторці буде важко змусити себе плакати.