Генрік Ібсен - Пер Ґінт

Дід із Довра: Пішлем тобі мале

Зашите в шкуру барана.

Пер Ґінт: (обтирає піт із чола) О, Боже!

Коли той сон проклятий вже скінчиться?

Дід із Довра: Куди післати? В царський двір?

Пер Ґінт: До бурси!

Дід із Довра: Роби, що знаєш з виродом. Та знай –

Що раз вже сталось, тому не відстатись,

Значить, Принц Пер – нащадок твій ростиме;

Такі нащадки на очах ростуть.

Пер Ґінт: Старий! Покиньмо раз уже дурниці –

А панна руку най подасть на згоду,

Бо ні богач я, ні з царського роду.

Печи, як хочеш, не добудеш криці!

Жінка в зеленій сукні зомліває; дівчата-трольчині несуть її геть.

Дід із Довра:

(хвилину дивиться на Пера презирливо, потім промовляє)

Жбурніть ним в безну, хай розіллєсь маззю!

Молоді тролі: (просять)

Дозволь погратись з ним в кота і мишку.

Дід із Довра: Не довго тільки. Лють мене змагав.

(Відходить)

Пер Ґінт: (переслідуваний молодими тролями)

Пустіть чортята!

(Хоче втекти через комин)

Молоді тролі: Кобольди і гноми

Кусайте ззаду!

Пер Ґінт: Ай!

(Хоче скочити в підвал)

Молоді тролі: Стискайте коло!

Придворний троль: Малим забава!

Пер Ґінт: (бореться з троленком, що вчепився йому в ухо)

Вироде! Пусти!

Придворний троль: Його по пальцях!

Уважно тільки – королівська кров!

Пер Ґінт: А ось де дірка мишача! (біжить туди)

Молоді тролі: Заткайте!

Пер Ґінт: А то з малими гірше, аніж з дідом!

Молоді тролі: Деріть на штуки!

Пер Ґінт: Будь я миш нікчемна!

(Бігає довкола)

Молоді тролі: (оточують його)

Стискайте коло! Гей, стискайте коло!

Пер Ґінт: (зойкає) Ах, будь я вош! (Падає)

Молоді тролі: Скачім йому у вічі!

Пер Ґінт: (під купою тролів)

Ратуй, матусю! Змилуйся, вмираю!

Здалека чутно дзвони.

Молоді тролі: По горах дзвонять. Йдуть вже чорноризці.

Тролі тікають із криком. Стіни зали валяться. Усе зникає.

Темно, хоч око витни. Чутно, як Пер Ґінт б’є довкола себе ломакою.

Пер Ґінт: Скажи – ти хто?

Голос у тьмі: Я сам!

Пер Ґінт: Зійди з дороги!

Голос: Піди кругом! Для двох доволі місця.

Пер Ґінт:

(хоче пройти іншою дорогою, але наражається на опір)

Ти хто?

Голос: Я сам. А ти, чи сам – скажи!

Пер Ґінт: Сказати можу, що захочу. Меч мій

Убити може також. Бережись!

Саул вбив сотню. Пер уб’є сто тисяч.

(Б’є кругом себе!)

Ти хто?

Голос: Я сам.

Пер Ґінт: Пуста твоя балачка,

Сховай її для себе та скажи –

Ти що?

Голос: Кривий Великий.

Пер Ґінт: Ов, дивись!

Посіріла чорна загадка тепер,

Зійди з дороги!

Голос: Обійди, схились!

Пер Ґінт: Пробоєм! (Б’є)

Впав!

(Хоче йти вперед, але знову наражається на опір)

Го, го! Їх більше тут!

Голос: Один тільки, Пере, що вічно встає,

Кривий, що убитий і загнаний в кут,

Кривий, що вмирає і далі живе.

Пер Ґінт: (відкидає ломаку)

Ледаще оружа! Давай п’ястуків!

(Пробивається)

Голос: Повір п’ястукові – дійдеш до мети.

Пер Ґінт (вертається)

Чи тут чи там, чи там чи тут,

Однакий шлях, однака путь –

Він там, він тут, кругом, де стань

Явись, назвись, обухом грянь!

Голос: Кривий.

Пер Ґінт: Ні мертвий, ні живий, кобольд

Без форми, маса, грязь, багно,

Медвідь чи що … удар, ну бий!

Голос: Кривий не ударить. Кривий не дурний.

Пер Ґінт: Удар, як мужчина рукою міцною!

Голос: Кривий побіждає-панує без бою.

Пер Ґінт: Коли б то він карлик, щоб щипав мене,

Хоч троль, хоч би відьма стара і гидка,

Коби лиш не бити даремне по вітрі,

Хропить уже навіть… Кривий!

Голос: Що?

Пер Ґінт: Удар!

Голос: Як час його прийде – він візьме своє.

Пер Ґінт: (кусає руки й пальці)

Я кігті у тіло затоплю, зубами

Уста покусаю, лиш бачити б кров!

Чутно наче шум крил великих птахів.

Крик птахів: Кривий співає?

Голос: Іде крок за кроком.

Крик птахів: Гей, сестри з далека і близька – сюди!