Генрік Ібсен - Пер Ґінт

Чоловік: Кат його, як всилить,

То каяття його униз похилить.

Оза: (приголомшена)

Ви з горя мого смієтесь! Ходімте!

Чоловік: Ходім спасати грішну душу!

Оза: Коли в багні він – витягнем на сушу!

Як в силі тролів – вдаримо у дзвони.

Чоловік: Гм. Тут доріжка.

Оза: Хай вас Бог хоронить

За вашу ласку.

Чоловік: Діло християн.

Оза: Значиться – решта, це самі погани?

Ніхто зі мною не хотів іти.

Чоловік: Задобре знають твого сина.

Оза: Так!

Занадто виріс понад їх хребти.

(Заломлює руки)

Подумайте – життя його на карті!

Чоловік: Здається – стежка.

Оза: Нуко, приспішим!

Чоловік: На полонині можем розійтися.

(Він і його жінка йдуть попереду)

Сольвейга: (до Ози)

Будь ласка, тітко, оповідж…

Оза: (обтирає очі від сліз) Про сина?

Сольвейга: Усе дочиста оповідж про його.

Оза: (усміхається й одразу підіймає голову)

Усе? Ти б дуже натомила уха.

Сольвейга: Ні, ні! Я рада хоч до смерті слухать!

Низькі, безліси горби. Вдалині – хребти гір. Падають довгі тіни, вечоріє.

Пер Ґінт: (вибігає підскоком зупиняється над кручею)

Уся громада вибралась на лови

Ловити лева, що подавсь в діброви,

Хлопи з пушками, відьми з рогачами,

А Гегштадт виє попереду всіх!

Кругом лунає: Пер – шалена воля!

Це більше щось, чим з Аслаком двобій.

Життя само кипить в крові моїй!

(Обмахується й підстрибує)

Ламать, давити, водопад спиняти,

З корінням сосни дерти і ламать!

Таке життя вдоволення дає.

Бреши, хто хочеш, а Пер Ґінт жиє!

Три пастушки: (бігають по горбках із криком і співами)

Тронд в полонинах! Коре і Бор

Нині для всіх вас не маєм затвор!

Пер Ґінт: Кого вам треба?

Три пастушки: Кожній треба троля.

Перша: Тронд ходи нишком!

Друга: Бор мене знасилуй!

Третя: На полонинах шалаші порожні.

Перша: В пестощах сила!

Друга: Пестощі у силі.

Третя: Де нема хлопця, вистане хоч троль.

Пер Ґінт: Де ж хлопці розбіглись?

Усі три: (сміються) Не вернуться вже.

Перша: Мій хлопець кохався, шалів у мені,

А тітку за жінку узяв у млині.

Друга: Мій циганку чорну найшов собі, ох!

Тепер прошаками валяються вдвох.

Третя: А мій вбив дитину і нині за це

У черепі його змії кубельце.

Усі три: Тронд в полонинах Коре і Бор,

Нині для всіх вас не має затвор!

Пер Ґінт: (одним стрибком стає серед них)

Я троль, я хлопець для усіх вас трьох!

Усі три: Для всіх направду?

Пер Ґінт: Спробуйте, як воля.

Перша: Скоріше в колибу!

Друга: Там маємо мід.

Пер Ґінт: Давайте хоч море, а вип’ю по спід!

Третя: Весілля наповнить колиби в сабаш [14] Шабаш (прим. ред.). .

Друга: (цілує його) Огнями палає мов жарена криця.

Третя: (так само) А очі у його моєї дитини!

Пер Ґінт: У мізку тривога, а серце – в огнях,

Жаль горло стискає, а сміх на устах.

Три пастушки:

(тичуть дулі в напрямку гірських верхів. Кричать і співають)

Тронд в полонинах. Коре і Бор

Нині до наших не бийте затвор!

У горах Ронду. Захід сонця. Сніжні верхи осяяні загравою.

Пер Ґінт: (входить у похміллі)

Воздушний замок над замком

У хмари здійнявся з долин,

Гей, зупинися! Даремне –

Гине в синяві вершин.

Півень тріпонеться з башти

Наче зібрався тікать,

Все суятиться довкола,

Годі думки позбирать.

Дивне, страхітне коріння

З скельної лізе стіни,

Це лицарі – журавлині;

Далі пропали й вони…

Наче чарівна веселка

Мозок озарює мій,

Ген розхиталися дзвони –

Плачуть по любці моїй.

Сон це чи ява – хто скаже,

Я у крузі огнянім…

Як проломатися з нього,

Хто затворив мене в нім?

(Падає на землю)

Дика погоня на рені,

Хто б то повірив тобі –

Там поміж небом землею,

Пірваннє дівки в юрбі…

Нічка ціла коло чарки

З трьома кохання без шор

Геть потьмарився мій розум,

Тролі вилазять із нор.

(Довго дивиться вдалечінь)

Пара вірлів десь клекоче,