Пауль Целан - Мовні ґрати

Ніде
не спитають про тебе —

Місцина, де лежали вони, вона має
назву — ні, вона не має
її. Вони не лежали там. Щось
лежало між ними. Вони
не бачили наскрізь.
Не бачили, ні,
говорили
про слова. Жодне з них
не прокинулось,
сон здолав їх.

Kam, kam. Nirgends
fragt es —

Ich bins, ich,
ich lag zwischen euch, ich war
offen, war
hörbar, ich tickte euch zu, euer Atem
gehorchte, ich
bin es noch immer, ihr
schlaft ja.

Здолав, здолав. Ніде
не спитають —

Це ж я, я,
я лежав поміж вами, я був
відкритим, був
чутним, я цокав для вас, наслухав
ваш подих, я
лишився таким же, а ви
заснули.

Bin es noch immer —

Jahre.
Jahre, Jahre, ein Finger
tastet hinab und hinan, tastet
umher:
Nahtstellen, fühlbar, hier
klafft es weit auseinander, hier
wuchs es wieder zusammen — wer
deckte es zu?

Лишився таким же —

Літа.
Літа, літа. Чийсь палець
обмацує знизу і зверху, обмацує
навкруж:
згини, чутливі на дотик, тут
зяє, немов порожнеча, тут
знову зрослося докупи — хто
прикрив це?

Deckte es
zu — wer?

Kam, kam.
Kam ein Wort, kam,
kam durch die Nacht,
wollt leuchten, wollt leuchten.

Asche.
Asche, Asche.
Nacht.
Nacht-und-Nacht. — Zum
Aug geh, zum feuchten.

Прикрив це —
хто?
Прийшло, прийшло.
Прийшло слово, прийшло,
прийшло крізь ніч,
воліло світити, воліло світити.

Попіл.
Попіл, попіл.
Ніч.
Ніч-і-ніч. — До
ока йди, до вологого.

Zum
Aug geh,
zum feuchten —

Orkane.
Orkane, von je,
Partikelgestöber, das andre,
du
weißts ja, wir
lasen im Buche, war
Meinung.
War, war
Meinung. Wie
fassten wir uns
an — an mit
diesen
Händen?

Es stand auch geschrieben, dass.
Wo? Wir
taten ein Schweigen darüber,
giftgestillt, groß,
ein
grünes
Schweigen, ein Kelchblatt, es
hing ein Gedanke an Pflanzliches dran —
grün,ja,
hing, ja,
unter hämischem
Himmel.

An, ja,
Pflanzliches.

Ja.
Orkane, Par —
tikelgestöber, es blieb,
Zeit, blieb,
es beim Stein zu versuchen — er
war gastlich, er
fiel nicht ins Wort. Wie
gut wir es hatten:

Körnig,
körnig und faserig. Stengelig.
dicht;
traubig und strahlig; nierig,
plattig und
klumpig; locker, ver —
ästelt —: er, es
fiel nicht ins Wort, es
sprach,
sprach gerne zu trockenen Augen,
eh es sie schloß.

Sprach, sprach.
War, war.

Wir
ließen nicht locker, standen
inmitten, ein
Porenbau, und
es kam.

Kam auf uns zu, kam
hindurch, flickte
unsichtbar, flickte
an der letzten Membran,
und
die Welt, ein Tausendkristall,
schoß an, schoß an.

До
ока йди,
до вологого —

Урагани.
Урагани, одвіку,
віхола часток, інакша,
ти
відаєш-бо, ми
читали у Книзі, був
таки здогад.

Був, був
такий здогад. Як
ми вгамували себе,
ми,
цими
руками?

І було написано, що.
Де? Ми
грались про це у мовчання,
втихомирене трутою, велетенське,
якесь
зелене
мовчання, келих листка, на ньому
повисла думка про щось рослинне —
так, зелене,
так, повисла,
під віроломним
небом.

Так, про
щось рослинне.

Так.
Урагани, ві —
хола часток, ще залишався
час, залишався
вдатись до каменя — він
був гостинний, він
не встрявав у розмову. Як
було добре з ним:

Зернисте,
зернисте і волокнисте. Стеблисте,
туге;
кронисте і променисте, ниркоподібне,
гладке і
бугристе; дірчасте, роз —
галужене —: він, воно
не встрявало в розмову,
казало,
казало охоче до незволожених віч,
перш ніж заплющити їх.

Казало, казало.
Було, було.

Ми
не здавалися, ми стояли
всередині,
порувата будова, і —
це прийшло.

Прийшло до нас, пройшло
наскрізь, латало
незримо, латало
останню мембрану
і
світ, тисячогранний кристал,
затвердів, затвердів.

Schoß an, schoß an.
Dann

Nächte, entmischt. Kreise,
grün oder blau, rote
Quadrate: die
Welt setzt ihr Innerstes ein
im Spiel mit den neuen
Stunden. — Kreise,
rot oder schwarz, helle
Quadrate, kein
Flugschatten,
kein
Messtisch, keine
Rauchseele steigt und spielt mit.

Затвердів, затвердів.
А відтак —

Ночі, роздільні. Кола
зелені або блакитні, червоні
квадрати:
світ кладе на кін свої надра
в грі з новими
годинами. — Кола
червоні чи чорні, світлі
квадрати, жодної
тіні від лету,
жодної
мензули, жодна
димна душа не зведеться і не пристане до гри.

Steigt und
spielt mit —

In der Eulenflucht, beim
versteinerten Aussatz,
bei
unseren geflohenen Händen, in
der jüngeren Verwerfung,
überm
Kugelfang an
der verschütteten Mauer:
sichtbar, aufs
neue: die
Rillen, die