Данте Алигьери - Божественна комедія

26 – 27. Від основ кружіння… – від швидкості руху Перворушія.

32. Вісниця Юнонина – Іріда, богиня райдуги (пор. вище, Р. XII, 12).

42. Зсув – найменший порух.

49 – 52. Але в чуттєвім світі… – Зміст: Данте своїм вутлим зором не бачить причин, чому в чуттєвім світі, що є відтворенням світу надчуттєвого, у світилах тим більшає Божественна сила й швидкість, чим сміливіше й вище вони піднялись над Землею своїм центром, а тут, у Небесному Раю, навпаки, найяскравіше й найшвидше те коло, яке обертається найближче до цятки.

54. Любов’ю й сяйвом… – пор. вище, Р. XXVII, 112.

64. Тілесні кола… – небесні сфери, у протилежність ангелам, що не мають тіл.

70 – 72. І, всесвіт женучи… – Зміст: наш небозвід, тобто Перворушій, найдосконаліша з небесних сфер, своїм рухом відповідає рухові ангельського кола, з найвищим вогнем любові й знання.

73 – 78. Отож як не за розміром позірним… – Зміст: взявши до уваги тільки силу, властиву небесним сферам і ангельським колам, а не позірні їх розміри, легко встановити пряме співвідношення між досконалістю кожної сфери і досконалістю Божого розуму, який керує нею, втілюючись в її рушіях (див. вище, прим. Р. II, 129), і що значному об’ємові небесної сфери відповідає багатий зміст благотворної сили, а невеликому – малий.

81. Борей – бог північного вітру, який своєю м’якшаю щокою, дмухаючи правим кутом рота, навівав м’який північно-західний вітер, прояснюючи небо.

92 – 93. Ніж коли подвоювать на клітках шахівниці – тобто їх було більше, ніж 2 64– 1 (число в двадцять цифр), – кількість хлібних зернин, яку, за східною легендою, зажадав собі в нагороду винахідник гри в шахи.

117. Баран в ночі… – сузір’я Барана видно вночі тільки восени.

121. Три богині – три ангельські кола.

127. Угору – тобто до центральної цятки.

130. Діонісій Ареопагіт – див. вище, прим, Р. X, 115 – 117.

133. Григорій – папа Григорій Великий (з 590 до 604 р.), який трохи інакше будував градацію ангелів, а саме: Серафими, Херувими, Престоли, Панства, Начала, Власті, Сили, Архангели, Ангели. До речі, сам Данте в трактаті «Бенкет», років за 17 перед написанням даного місця «Раю», навів таку шкалу ангельських чинів: I. Серафими, Херувими, Власті; II. Начала, Сили, Панства; III. Престоли, Архангели, Ангели. Пізніше, як бачимо з тексту, він перейшов на точку зору Псевдодіонісія.

138. Хто ж їх тут бачив… – тобто вчитель Діонісія – апостол Павел, що, згідно з християнською легендою, ще живим побував у Пеклі й Раю.

1 – 8. Коли обоє родженців Латони… – Зміст: Беатріче замовкає на одну мить, коли протистоять на протилежних точках горизонту, у рівній відстані від зеніту, родженці Латони, тобто Аполлон (Сонце) у сузір’ї Барана, і Діана (Місяць) у сузір’ї Терезів, після чого кожне з них перейде в новий небосхил, бо Сонце заховається за обрій, а Місяць, навпаки, зійде.

9. На цятку… – див. вище, Р. XXVIII, 16 – 18.

11. З твого бринять єства, що взнать схотіло… – Данте хоче знати (див. нижче, 46 – 47), де і як створені ангели.

22 – 24. Він суть і речовину… – Зміст: як з тритятивного лука злітають три стріли, так створене триєдиним Богом має потрійний вигляд: це – або сутність, або речовина, або поєднання їх (пор. рядок 28).

31 – 36. А далі йшли… – Зміст: одночасно з всесвітом створено і стрій (градацію) всього існуючого: на вершку світу – ті, в кому саме чисте діяння, або сутність, тобто активні безтілесні істоти, ангели: на дні – сама можливість, або речовина, пасивна матерія; посередині – неподільні поєднання діяння й можливості (сутності й речовини), тобто небесні сфери.

37. Іеронім – християнський богослов IV – V ст.

44 – 45. Чи довго рушії… – Зміст: рушії, тобто ангели, які керують рухом небесних сфер (див. вище, Р. II, 129 і прим.), у чому й виявляється їх справжня досконалість, довгий час не мали б цієї досконалості, коли б створені були задовго до небес.

46 – 47. Так взнав ти… – Зміст: тепер ти знаєш, що ангели створені у десятому небі, одночасно з всесвітом, у вигляді самого діяння.

50 – 51. Частка ангелів… – Зміст: частина безтілесних духів, що повстала проти Бога і була скинута з небес, стрясла те, в чому полягає основа для стихій, тобто Землю, в надра якої вона впала.

56 – 57. Пиха того, якого… – Люцифера.

81. Думки, що геть проходять… – тобто забуті уявлення.

93. Хто йшов з ним до любові – на небесах.

103. Лапо й Бінді (зменшувальні від Якопо та Ільдебрандо) – найпоширеніші імена у Флоренції тих часів.