Валентин Кудрицкий - Квітка кохання
Здесь есть возможность читать онлайн «Валентин Кудрицкий - Квітка кохання» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2011, ISBN: 2011, Издательство: Профі, Жанр: Поэзия, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.
- Название:Квітка кохання
- Автор:
- Издательство:Профі
- Жанр:
- Год:2011
- Город:Київ
- ISBN:978-966-2398-10-6
- Рейтинг книги:4 / 5. Голосов: 2
-
Избранное:Добавить в избранное
- Отзывы:
-
Ваша оценка:
Квітка кохання: краткое содержание, описание и аннотация
Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Квітка кохання»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
"Поки серце б'ється" - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом "жодного дня без нового рядка."Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав "на - гора" чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки "Квітка кохання" автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
"Душа тремтить як струни скрипки" - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: "Як хочеться в небо злетіти", але при цьому сильно відчуває "Тяжіння землі.
Відчуваючи "в душі приливи і відливи" до прекрасної статі - ЖІНКИ, "коли приходить любов," він захоплено вигукує: "Розіпну я серце на семи вітрах." Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. "Я п’ю любов з криниць кохання," бо його постійно охоплює сильна "Спрага кохання."
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Це своє сильне почуття до ЖІНКИ він ще висловлює віршем "Я вдячний вам":
Так відчувати може тільки тонка натура - людина глибока із щирим серцем. Але його "Душа кричить" від несправедливості, усіх негативних явищ, які, як паразити, ще живуть серед нас.
Автор тривалий час працював на будовах Крайньої Півночі, а у вільний від роботи час писав поезії, оспівуючи красу природи цього краю. Багато творів він присвятив товаришам по роботі - будівельникам. Тому частина поезій збірки написані російською мовою.
Нова збірка "Квітка кохання" - багата цікавими знахідками, епітетами і синонінами, яскравими образами. Впевнений, що вона дасть читачеві позитивний заряд, викличе море емоцій і переживань, багатьох заставить задуматься над нашим буттям, сьогоденням.
Тож приємних вам вражень від нової зустрічі з автором.
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв України.
Я счастлив тем, что я любил, В любви моє призванье, В любви все радости мои, И в ней - мои страданья.
Я вдячний вам, мої кохані, За ваші посмішки ясні, Які, неначе урагани, Живуть загадками в мені. Спасибі вам за пристрасть, ніжність, За все, що ви дали мені, Та перш за все за вашу вірність, За теплі ночі весняні. Спасибі вам, що всі ви різні,
Як у садку, як в лузі цвіт,
Що кожна з вас - то ціла вічність,
А разом всі ви- цілий світ!
До нової збірки "Квітка кохання" автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
"Душа тремтить як струни скрипки" - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: "Як хочеться в небо злетіти", але при цьому сильно відчуває "Тяжіння землі.
Відчуваючи "в душі приливи і відливи" до прекрасної статі - ЖІНКИ, "коли приходить любов," він захоплено вигукує: "Розіпну я серце на семи вітрах." Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. "Я п’ю любов з криниць кохання," бо його постійно охоплює сильна "Спрага кохання."
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Це своє сильне почуття до ЖІНКИ він ще висловлює віршем "Я вдячний вам":
Так відчувати може тільки тонка натура - людина глибока із щирим серцем. Але його "Душа кричить" від несправедливості, усіх негативних явищ, які, як паразити, ще живуть серед нас.
Автор тривалий час працював на будовах Крайньої Півночі, а у вільний від роботи час писав поезії, оспівуючи красу природи цього краю. Багато творів він присвятив товаришам по роботі - будівельникам. Тому частина поезій збірки написані російською мовою.
Нова збірка "Квітка кохання" - багата цікавими знахідками, епітетами і синонінами, яскравими образами. Впевнений, що вона дасть читачеві позитивний заряд, викличе море емоцій і переживань, багатьох заставить задуматься над нашим буттям, сьогоденням.
Тож приємних вам вражень від нової зустрічі з автором.
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв України.
Я счастлив тем, что я любил, В любви моє призванье, В любви все радости мои, И в ней - мои страданья.
Я вдячний вам, мої кохані, За ваші посмішки ясні, Які, неначе урагани, Живуть загадками в мені. Спасибі вам за пристрасть, ніжність, За все, що ви дали мені, Та перш за все за вашу вірність, За теплі ночі весняні. Спасибі вам, що всі ви різні,
Як у садку, як в лузі цвіт,
Що кожна з вас - то ціла вічність,
А разом всі ви- цілий світ!
Квітка кохання — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком
Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Квітка кохання», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.
Тёмная тема
↓
↑
Сбросить
Интервал:
↓
↑
Закладка:
Сделать
Тут і одній не завжди радий.
Кому, скажіть, не повезло?
Тоді чому, як вам хтось зрадить,
Ви це вважаєте за зло?
17.11.2006 р.
НЕЗАЛЕЖНІ
Як жаль, що роки молоді,
Коли в душі вогні палали,
Росли тоді на лободі,
І про розваги ще не знали.
А зараз ти куди не глянь –
Таксі, комп’ютери, мобілки
І хлопці, ніби жеребці,
Їм вже відразу дай три дівки!
Дівчата теж не промах вам,
Всі своє діло знають браво:
Налий любій із них сто грам –
Й веди наліво чи направо.
Всі незалежні, всі такі,
Що в рот ви їй не суньте пальця,
Бо відгризуть аж по плече,
А то, гляди, й по самі я…ця.
8.1.2005 р.
ЩЕДРІВОЧКА
Щедрик, ведрик, дай вареник,
Шклянку горілки, пива, наливки,
А на закуску – шинку і гуску,
Всього по ложці, бо йдуть запорожці.
Добрий вечір хазяїну і його дружині,
Щоб у вас водились коні, індики і свині,
Щоб родились в вашій хаті правнуки і внуки,
І ніхто із вас не відав ні біди, ні муки!
Дай Бог, свята вашим діткам
і вам святкувати,
Щоб гостей було завжди чим
в хаті пригощати.
31.12.1991 р.
У СУСІДКИ
Як прийду я до сусідки,
Аж метелики гудуть,
Ну й колінки, ну й стегенця!
Як же тут сто грам... не вдуть?
6.2.2002 р.
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!
Чарівна моя людино,
Свято всіх моїх років,
Я в житті тобі бажаю
Те, чого б і сам хотів:
Щастя, ніжності, здоров’я,
Поцілунків й довгих літ,
Щоб хватило в мене сили
Все життя тебе терпіть!
А бажання щоб збувались
/Як би цього я хотів!/,
Щоб мене завжди чекала,
Як діброви – солов’їв!
З Днем народження, кохана,
Будь ти ніжна, як весна,
Щоб була ти вічно п’яна
Від кохання, як вина.
1.11.2007 р.
БРИГАНТИНА
Я оп’янів не від горілки,
А від твоїх медових губ,
І думаю, що в ту хвилину
Був і тобі так само люб.
Можливо, аура кохання
Так переповнила мій стан,
Що я відчув такі бажання,
Мов я забравсь в чужий баштан.
І варто очі ледь прикрити –
Літала в пам’яті моїй,
Хоч я ще того й сам не відав,
Чи ти – моя, чи я – вже твій.
Я знаю, ти не Бригантина
І, звісно, я не капітан,
Але люблю як піді мною…
Вирує справжній океан.
29.3.2003 р.
В РОВЕДЕ
– Хто брехне і не моргне?
– Наш начальник РОВЕДЕ.
6.5.1980 р.
ПРОЛОГ
Це була мить найбільшого підйому
Моїх думок зухвалих і страждань,
Це був момент, коли душа бажала грому
Й мені шептала:
– Чом мовчиш? Повстань!
ПОВСТАНЬ нарешті проти страху,
Проти начальства і панів,
Проти байдужості і себе,
Проти дружини і синів!
5.4.2003 р.
КОЛИ ПОБАЧУ Я ТЕБЕ
Давно мені уже за південь,
А серце й досі молоде,
А особливо, як побачу
У білій блузочці тебе.
О, як мені завжди хотілось
Тебе за білі руки взять,
І десь в гаю рум’яне тіло
Усе при Місяці злизать.
15.2.1989 р.
МИ – ЗА ДЕМОКРАТІЮ
На всі послуги державні
Ціни піднімаються,
От як хлопці з Тель-Авіва
Для хохлів стараються.
– Чому ж так? – Я повернувся
Й подививсь на братію.
– Ти що – з Місяця звалився?
Ми ж – за демократію!
Для трудящих все ми робим,
Бо ми їх шануємо,
Всі дороги на будову
Їм ми пропонуємо!
16.4.1976 р.– 16.1.2011 р.
«КОЗЛИХА»
О, ти мій хлопчику рідненький,
Звертаюсь це до тебе я,
Те, що почув, синок, від тебе,
То вистачить на все життя.
Отож, який ти є насправді,
Те вияснять вже марна гра,
Бо ти шукав собі не батька,
А «отпущение козла».
І мама в тебе теж – «козлиха»,
І ти правий: за що любить?
За те, що грошей торбу мала
Та не дала тобі пропить?
Трясти батьків, синок, не треба,
В тебе свої синки ростуть,
Якщо в батьків щось зайве буде –
Вони самі тобі дадуть.
І непотрібно корчить дурня,
І прикрути свій гнів і жар,
А хочеш, щоб тебе любили,
Облиш пияцтво й злазь із хмар!
І ти не думай, що ти супер
І що хитріший ти за всіх,
Тому вслухайся в кожне слово,
Що старші кидають на сміх!
Поваги криком не здобудеш,
І годі дурника вдавати!
А як ще й далі пити будеш,
Тоді забудь, як батька звати.
19.6.2001 р.
ШКАТУЛКА
Жінка – це така шкатулка,
Де суцільна штукатурка,
А якщо рум’ян не стане,
Хто тоді на неї гляне?
6.4.2003 р.
НЕМА АНАЛОГІВ
Як же можна нашу владу
Не любить, не жалувать,
Як таку, що на Вкраїні
Вже нема аналогів.
Гарно дуже, дуже гарно
В нас все получається,
Кажуть, що життєвий рівень
Наш, мов, «повишається».
Що то правда, то вже правда,
Нікуди діватися,
Вже квартплату підняли –
Треба роздягатися.
Як тобі добавлять гривню,
Читать дальше
Кому, скажіть, не повезло?
Тоді чому, як вам хтось зрадить,
Ви це вважаєте за зло?
17.11.2006 р.
НЕЗАЛЕЖНІ
Як жаль, що роки молоді,
Коли в душі вогні палали,
Росли тоді на лободі,
І про розваги ще не знали.
А зараз ти куди не глянь –
Таксі, комп’ютери, мобілки
І хлопці, ніби жеребці,
Їм вже відразу дай три дівки!
Дівчата теж не промах вам,
Всі своє діло знають браво:
Налий любій із них сто грам –
Й веди наліво чи направо.
Всі незалежні, всі такі,
Що в рот ви їй не суньте пальця,
Бо відгризуть аж по плече,
А то, гляди, й по самі я…ця.
8.1.2005 р.
ЩЕДРІВОЧКА
Щедрик, ведрик, дай вареник,
Шклянку горілки, пива, наливки,
А на закуску – шинку і гуску,
Всього по ложці, бо йдуть запорожці.
Добрий вечір хазяїну і його дружині,
Щоб у вас водились коні, індики і свині,
Щоб родились в вашій хаті правнуки і внуки,
І ніхто із вас не відав ні біди, ні муки!
Дай Бог, свята вашим діткам
і вам святкувати,
Щоб гостей було завжди чим
в хаті пригощати.
31.12.1991 р.
У СУСІДКИ
Як прийду я до сусідки,
Аж метелики гудуть,
Ну й колінки, ну й стегенця!
Як же тут сто грам... не вдуть?
6.2.2002 р.
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!
Чарівна моя людино,
Свято всіх моїх років,
Я в житті тобі бажаю
Те, чого б і сам хотів:
Щастя, ніжності, здоров’я,
Поцілунків й довгих літ,
Щоб хватило в мене сили
Все життя тебе терпіть!
А бажання щоб збувались
/Як би цього я хотів!/,
Щоб мене завжди чекала,
Як діброви – солов’їв!
З Днем народження, кохана,
Будь ти ніжна, як весна,
Щоб була ти вічно п’яна
Від кохання, як вина.
1.11.2007 р.
БРИГАНТИНА
Я оп’янів не від горілки,
А від твоїх медових губ,
І думаю, що в ту хвилину
Був і тобі так само люб.
Можливо, аура кохання
Так переповнила мій стан,
Що я відчув такі бажання,
Мов я забравсь в чужий баштан.
І варто очі ледь прикрити –
Літала в пам’яті моїй,
Хоч я ще того й сам не відав,
Чи ти – моя, чи я – вже твій.
Я знаю, ти не Бригантина
І, звісно, я не капітан,
Але люблю як піді мною…
Вирує справжній океан.
29.3.2003 р.
В РОВЕДЕ
– Хто брехне і не моргне?
– Наш начальник РОВЕДЕ.
6.5.1980 р.
ПРОЛОГ
Це була мить найбільшого підйому
Моїх думок зухвалих і страждань,
Це був момент, коли душа бажала грому
Й мені шептала:
– Чом мовчиш? Повстань!
ПОВСТАНЬ нарешті проти страху,
Проти начальства і панів,
Проти байдужості і себе,
Проти дружини і синів!
5.4.2003 р.
КОЛИ ПОБАЧУ Я ТЕБЕ
Давно мені уже за південь,
А серце й досі молоде,
А особливо, як побачу
У білій блузочці тебе.
О, як мені завжди хотілось
Тебе за білі руки взять,
І десь в гаю рум’яне тіло
Усе при Місяці злизать.
15.2.1989 р.
МИ – ЗА ДЕМОКРАТІЮ
На всі послуги державні
Ціни піднімаються,
От як хлопці з Тель-Авіва
Для хохлів стараються.
– Чому ж так? – Я повернувся
Й подививсь на братію.
– Ти що – з Місяця звалився?
Ми ж – за демократію!
Для трудящих все ми робим,
Бо ми їх шануємо,
Всі дороги на будову
Їм ми пропонуємо!
16.4.1976 р.– 16.1.2011 р.
«КОЗЛИХА»
О, ти мій хлопчику рідненький,
Звертаюсь це до тебе я,
Те, що почув, синок, від тебе,
То вистачить на все життя.
Отож, який ти є насправді,
Те вияснять вже марна гра,
Бо ти шукав собі не батька,
А «отпущение козла».
І мама в тебе теж – «козлиха»,
І ти правий: за що любить?
За те, що грошей торбу мала
Та не дала тобі пропить?
Трясти батьків, синок, не треба,
В тебе свої синки ростуть,
Якщо в батьків щось зайве буде –
Вони самі тобі дадуть.
І непотрібно корчить дурня,
І прикрути свій гнів і жар,
А хочеш, щоб тебе любили,
Облиш пияцтво й злазь із хмар!
І ти не думай, що ти супер
І що хитріший ти за всіх,
Тому вслухайся в кожне слово,
Що старші кидають на сміх!
Поваги криком не здобудеш,
І годі дурника вдавати!
А як ще й далі пити будеш,
Тоді забудь, як батька звати.
19.6.2001 р.
ШКАТУЛКА
Жінка – це така шкатулка,
Де суцільна штукатурка,
А якщо рум’ян не стане,
Хто тоді на неї гляне?
6.4.2003 р.
НЕМА АНАЛОГІВ
Як же можна нашу владу
Не любить, не жалувать,
Як таку, що на Вкраїні
Вже нема аналогів.
Гарно дуже, дуже гарно
В нас все получається,
Кажуть, що життєвий рівень
Наш, мов, «повишається».
Що то правда, то вже правда,
Нікуди діватися,
Вже квартплату підняли –
Треба роздягатися.
Як тобі добавлять гривню,
Читать дальше
Тёмная тема
↓
↑
Сбросить
Интервал:
↓
↑
Закладка:
Сделать
Похожие книги на «Квітка кохання»
Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Квітка кохання» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Люба Клименко
Кемерон Доукі
Олександр Гаврош
Галина Горицька
Галина Горицька
Валентин Чемерис
Отзывы о книге «Квітка кохання»
Обсуждение, отзывы о книге «Квітка кохання» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.