Валентин Кудрицкий - Квітка кохання
Здесь есть возможность читать онлайн «Валентин Кудрицкий - Квітка кохання» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2011, ISBN: 2011, Издательство: Профі, Жанр: Поэзия, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.
- Название:Квітка кохання
- Автор:
- Издательство:Профі
- Жанр:
- Год:2011
- Город:Київ
- ISBN:978-966-2398-10-6
- Рейтинг книги:4 / 5. Голосов: 2
-
Избранное:Добавить в избранное
- Отзывы:
-
Ваша оценка:
Квітка кохання: краткое содержание, описание и аннотация
Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Квітка кохання»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
"Поки серце б'ється" - так відверто перед читачами зізнається автор нової збірки. І це - не просто слова, це його життєве кредо: творити за принципом "жодного дня без нового рядка."Автор дуже плодовитий, бо за досить короткий строк вже видав "на - гора" чотири збірки поезій. В них він уміло представив все розмаїття поетичних жанрів - лірику, гумор, сатиру. Окремо вийшли книжечки для дітей.
До нової збірки "Квітка кохання" автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
"Душа тремтить як струни скрипки" - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: "Як хочеться в небо злетіти", але при цьому сильно відчуває "Тяжіння землі.
Відчуваючи "в душі приливи і відливи" до прекрасної статі - ЖІНКИ, "коли приходить любов," він захоплено вигукує: "Розіпну я серце на семи вітрах." Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. "Я п’ю любов з криниць кохання," бо його постійно охоплює сильна "Спрага кохання."
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Це своє сильне почуття до ЖІНКИ він ще висловлює віршем "Я вдячний вам":
Так відчувати може тільки тонка натура - людина глибока із щирим серцем. Але його "Душа кричить" від несправедливості, усіх негативних явищ, які, як паразити, ще живуть серед нас.
Автор тривалий час працював на будовах Крайньої Півночі, а у вільний від роботи час писав поезії, оспівуючи красу природи цього краю. Багато творів він присвятив товаришам по роботі - будівельникам. Тому частина поезій збірки написані російською мовою.
Нова збірка "Квітка кохання" - багата цікавими знахідками, епітетами і синонінами, яскравими образами. Впевнений, що вона дасть читачеві позитивний заряд, викличе море емоцій і переживань, багатьох заставить задуматься над нашим буттям, сьогоденням.
Тож приємних вам вражень від нової зустрічі з автором.
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв України.
Я счастлив тем, что я любил, В любви моє призванье, В любви все радости мои, И в ней - мои страданья.
Я вдячний вам, мої кохані, За ваші посмішки ясні, Які, неначе урагани, Живуть загадками в мені. Спасибі вам за пристрасть, ніжність, За все, що ви дали мені, Та перш за все за вашу вірність, За теплі ночі весняні. Спасибі вам, що всі ви різні,
Як у садку, як в лузі цвіт,
Що кожна з вас - то ціла вічність,
А разом всі ви- цілий світ!
До нової збірки "Квітка кохання" автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки, які яскраво передають душевний стан поета. Автора дуже хвилюють негативні процеси, які відбуваються у нашому житті. Він засуджує підлість, зраду, лицемірство, блюдолизів у багатьох своїх віршах. Та головними темами для нього залишаються високі, благородні людські почуття.
"Душа тремтить як струни скрипки" - зізнається він в одному із віршів. Охоплений сильними почуттями вигукує: "Як хочеться в небо злетіти", але при цьому сильно відчуває "Тяжіння землі.
Відчуваючи "в душі приливи і відливи" до прекрасної статі - ЖІНКИ, "коли приходить любов," він захоплено вигукує: "Розіпну я серце на семи вітрах." Більшість поезій пронизані цими сильними почуттями. "Я п’ю любов з криниць кохання," бо його постійно охоплює сильна "Спрага кохання."
В одному з російських віршів автор відверто зізнається:
Це своє сильне почуття до ЖІНКИ він ще висловлює віршем "Я вдячний вам":
Так відчувати може тільки тонка натура - людина глибока із щирим серцем. Але його "Душа кричить" від несправедливості, усіх негативних явищ, які, як паразити, ще живуть серед нас.
Автор тривалий час працював на будовах Крайньої Півночі, а у вільний від роботи час писав поезії, оспівуючи красу природи цього краю. Багато творів він присвятив товаришам по роботі - будівельникам. Тому частина поезій збірки написані російською мовою.
Нова збірка "Квітка кохання" - багата цікавими знахідками, епітетами і синонінами, яскравими образами. Впевнений, що вона дасть читачеві позитивний заряд, викличе море емоцій і переживань, багатьох заставить задуматься над нашим буттям, сьогоденням.
Тож приємних вам вражень від нової зустрічі з автором.
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО, заслужений діяч мистецтв України.
Я счастлив тем, что я любил, В любви моє призванье, В любви все радости мои, И в ней - мои страданья.
Я вдячний вам, мої кохані, За ваші посмішки ясні, Які, неначе урагани, Живуть загадками в мені. Спасибі вам за пристрасть, ніжність, За все, що ви дали мені, Та перш за все за вашу вірність, За теплі ночі весняні. Спасибі вам, що всі ви різні,
Як у садку, як в лузі цвіт,
Що кожна з вас - то ціла вічність,
А разом всі ви- цілий світ!
Квітка кохання — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком
Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Квітка кохання», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.
Тёмная тема
↓
↑
Сбросить
Интервал:
↓
↑
Закладка:
Сделать
Оті чорнобривки.
Попадіться до такої
Ви під злую руку,
Вона все вам пригадає –
Й Шпіцберген і суку.
А тому оті дівчата
Й досі не дрімають,
І як вечір прийде в поле,
Хлопців дожидають.
А зараз та катюга
Сидить десь за столом,
При орденах, кокардах,
З таким же віслюком.
І, сміючись в борідку,
Як вечір перед сном,
Він їсть ікру заморську
І запива вином.
Його не мучить совість,
Бо що тобі сказать:
Щоб мучила вас совість –
ЇЇ потрібно мать.
А ті, що там, на тронах,
В них не шукай душі,
Бо ті торгують совістю,
Як справжні торгаші.
Їм би стрілять і вішать,
Робота в їх така,
Накажуть вас зарізать –
Й не сіпнеться рука.
Тому чомусь й понині,
Як бачу ордени,
Весь час переді мною
Ті сталінські сини.
А що блищать медалі,
То не спішіть радіть,
То – сльози замордованих
І крики всіх століть.
Бо чоловік розумний
Не стане убивать,
Навіть якби сам Цезар
Зумів наказ цей дать..
А ті, що на Олімпі,
То все – вовки й леви
Яким туди добратися
Самі ж допомогли.
Отож, сопіть і мекайте
Й себе цілуйте в зад,
І радуйтесь, що вами
Керує хитрий гад.
Отож, живи, як заєць,
І вуха бережи,
Хоч я і сам не знаю,
Нащо тобі вони?
Як ти свою кохану
Не можеш захистить,
То я не розумію,
Навіщо тобі жить?
Бо той хто всіх боїться,
То просто розмазня,
Бо смілий раз вмирає,
А боягуз – щодня.
27.12.1988 р.-12.1.1997 р.
БРОДЯГА-ВІТЕР
Гляньте ви, як вітер
В лісі бешкетує:
Роздяга берізку
І її цілує,
А вона по писку
Так його лупцює,
Що він цілі ночі
Над селом лютує!
23.9.2004 р.
ВЕСЕЛО ЖИВЕТЬСЯ
Ви пишіть про що завгодно
Лиш не про політику,
Бо навіщо треба правда,
Хлопці, паралітику?
Про що хочте, скільки хочте
Ви пишіть про голову,
А він собі своє знає,
Не позаздриш й ворогу.
Ой, як весело живеться,
Пани-добродії,
Всі сміються, всі регочуть,
А в душі, як змії.
Стали всі в нас незалежні,
Кожен зуби ціпить,
Бо всі дивляться, щоб з когось
Що-небудь поцупить.
Він так гарно тобі в очі
Дивиться й сміється,
А сам ніби змій Горинич,
Як хто відвернеться...
23.1.1992 р.
КОЛИ ДУША БАЖАЄ ГРОМУ...
Мені сподобавсь не на жарт
Твій темперамент і азарт,
Як цілував мене, Тарасе,
І цілу ніченьку… дубасив.
От вже де ніченька була,
Щоб знала – й вчора б ще прийшла…
Бо що його оте жаліть,
Якщо на двох нам сорок літ?
Коли душа бажає грому,
І йти не хочеться додому!
23.1.1992 р.
Я ДУМАВ БУДУ МОЛОДИМ
Я думав, буду вічно молодим
І що біда ніяка не здолає,
Та те, що думав, зникло все, як дим,
Бо вже і друзів тих що мав – немає.
ЖУКОВСЬКОМУ С.М.
О, знав би, як тебе любив,
І в тому Богом присягаюсь,
Тому я тих і не щадив,
Хто від людей хоч щось ховає.
Пробач, мій друже Станіслав,
Що не змогли порозумітись,
А я ж тебе завжди чекав,
Як вечір тишу, Гриць Марію.
Прости мені, що я не зміг
В останню путь тебе провести,
Хоч ти для мене був завжди
Символом гідності і честі
25.6.2008 р.
ГРИГОРІЮ ГАРКУШІ
Професору консерваторії, артисту
Боюсь ходить я на твої концерти,
Та як тобі це образно сказать?
Бо як співаєш, то, здається, люстри
Зірвуться й в небо полетять.
27.11.2005 р.
НАВІЩО ПОТРІБНА ВЛАДА?
Мені для того треба влада,
Щоб ощасливить козачків,
Бо хто ж сім’ю мою обслужить,
Якщо не буде батрачків?
27.11.2005 р.
НАВІЩО ПРАЦЮВАТЬ?
Ну як же дяді не радіти,
Навіщо дяді працювать?
Підняв в Парламенті за «тата»
І можеш все життя гулять.
27.11.2005 р.
ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Не розумію слова «незалежність».
Як можна незалежним буть,
Якщо одне на світі Сонце
Й одні хмарки для всіх пливуть?
Земля без Космосу не може,
Так як без Києва Москва,
А незалежність, як на мене,
То просто є пусті слова.
Як можна жити без кохання?
А закохавсь – то ти вже раб,
А значить, ти – уже залежний,
Як від савани баобаб.
Але якщо копнути глибше,
То можу ось я що сказать:
Як хочеш бути незалежним,
Навчись людей ти поважать.
18.9.2003 р.
ЛЮБОВ І КОХАННЯ
Любов – почуття, певно, що ідеальне,
Кохання – воно більше матеріальне;
Але як другими словами сказати,
То й гроші потрібні, як хочеш кохати.
30.10.2006 р.
ФІЛОСОФІЯ ВІРНОСТІ
Ми всі – мисливці, так сказати
І хочем більше хризантем...
Отож, чи варто дорікати
Всім тим, що хочуть мать гарем?
Хто хоче, щоб її кохали
Поки усіх не обійде,
І щоб усі його чекали
Поки з охоти... він прийде.
Читать дальше
Попадіться до такої
Ви під злую руку,
Вона все вам пригадає –
Й Шпіцберген і суку.
А тому оті дівчата
Й досі не дрімають,
І як вечір прийде в поле,
Хлопців дожидають.
А зараз та катюга
Сидить десь за столом,
При орденах, кокардах,
З таким же віслюком.
І, сміючись в борідку,
Як вечір перед сном,
Він їсть ікру заморську
І запива вином.
Його не мучить совість,
Бо що тобі сказать:
Щоб мучила вас совість –
ЇЇ потрібно мать.
А ті, що там, на тронах,
В них не шукай душі,
Бо ті торгують совістю,
Як справжні торгаші.
Їм би стрілять і вішать,
Робота в їх така,
Накажуть вас зарізать –
Й не сіпнеться рука.
Тому чомусь й понині,
Як бачу ордени,
Весь час переді мною
Ті сталінські сини.
А що блищать медалі,
То не спішіть радіть,
То – сльози замордованих
І крики всіх століть.
Бо чоловік розумний
Не стане убивать,
Навіть якби сам Цезар
Зумів наказ цей дать..
А ті, що на Олімпі,
То все – вовки й леви
Яким туди добратися
Самі ж допомогли.
Отож, сопіть і мекайте
Й себе цілуйте в зад,
І радуйтесь, що вами
Керує хитрий гад.
Отож, живи, як заєць,
І вуха бережи,
Хоч я і сам не знаю,
Нащо тобі вони?
Як ти свою кохану
Не можеш захистить,
То я не розумію,
Навіщо тобі жить?
Бо той хто всіх боїться,
То просто розмазня,
Бо смілий раз вмирає,
А боягуз – щодня.
27.12.1988 р.-12.1.1997 р.
БРОДЯГА-ВІТЕР
Гляньте ви, як вітер
В лісі бешкетує:
Роздяга берізку
І її цілує,
А вона по писку
Так його лупцює,
Що він цілі ночі
Над селом лютує!
23.9.2004 р.
ВЕСЕЛО ЖИВЕТЬСЯ
Ви пишіть про що завгодно
Лиш не про політику,
Бо навіщо треба правда,
Хлопці, паралітику?
Про що хочте, скільки хочте
Ви пишіть про голову,
А він собі своє знає,
Не позаздриш й ворогу.
Ой, як весело живеться,
Пани-добродії,
Всі сміються, всі регочуть,
А в душі, як змії.
Стали всі в нас незалежні,
Кожен зуби ціпить,
Бо всі дивляться, щоб з когось
Що-небудь поцупить.
Він так гарно тобі в очі
Дивиться й сміється,
А сам ніби змій Горинич,
Як хто відвернеться...
23.1.1992 р.
КОЛИ ДУША БАЖАЄ ГРОМУ...
Мені сподобавсь не на жарт
Твій темперамент і азарт,
Як цілував мене, Тарасе,
І цілу ніченьку… дубасив.
От вже де ніченька була,
Щоб знала – й вчора б ще прийшла…
Бо що його оте жаліть,
Якщо на двох нам сорок літ?
Коли душа бажає грому,
І йти не хочеться додому!
23.1.1992 р.
Я ДУМАВ БУДУ МОЛОДИМ
Я думав, буду вічно молодим
І що біда ніяка не здолає,
Та те, що думав, зникло все, як дим,
Бо вже і друзів тих що мав – немає.
ЖУКОВСЬКОМУ С.М.
О, знав би, як тебе любив,
І в тому Богом присягаюсь,
Тому я тих і не щадив,
Хто від людей хоч щось ховає.
Пробач, мій друже Станіслав,
Що не змогли порозумітись,
А я ж тебе завжди чекав,
Як вечір тишу, Гриць Марію.
Прости мені, що я не зміг
В останню путь тебе провести,
Хоч ти для мене був завжди
Символом гідності і честі
25.6.2008 р.
ГРИГОРІЮ ГАРКУШІ
Професору консерваторії, артисту
Боюсь ходить я на твої концерти,
Та як тобі це образно сказать?
Бо як співаєш, то, здається, люстри
Зірвуться й в небо полетять.
27.11.2005 р.
НАВІЩО ПОТРІБНА ВЛАДА?
Мені для того треба влада,
Щоб ощасливить козачків,
Бо хто ж сім’ю мою обслужить,
Якщо не буде батрачків?
27.11.2005 р.
НАВІЩО ПРАЦЮВАТЬ?
Ну як же дяді не радіти,
Навіщо дяді працювать?
Підняв в Парламенті за «тата»
І можеш все життя гулять.
27.11.2005 р.
ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Не розумію слова «незалежність».
Як можна незалежним буть,
Якщо одне на світі Сонце
Й одні хмарки для всіх пливуть?
Земля без Космосу не може,
Так як без Києва Москва,
А незалежність, як на мене,
То просто є пусті слова.
Як можна жити без кохання?
А закохавсь – то ти вже раб,
А значить, ти – уже залежний,
Як від савани баобаб.
Але якщо копнути глибше,
То можу ось я що сказать:
Як хочеш бути незалежним,
Навчись людей ти поважать.
18.9.2003 р.
ЛЮБОВ І КОХАННЯ
Любов – почуття, певно, що ідеальне,
Кохання – воно більше матеріальне;
Але як другими словами сказати,
То й гроші потрібні, як хочеш кохати.
30.10.2006 р.
ФІЛОСОФІЯ ВІРНОСТІ
Ми всі – мисливці, так сказати
І хочем більше хризантем...
Отож, чи варто дорікати
Всім тим, що хочуть мать гарем?
Хто хоче, щоб її кохали
Поки усіх не обійде,
І щоб усі його чекали
Поки з охоти... він прийде.
Читать дальше
Тёмная тема
↓
↑
Сбросить
Интервал:
↓
↑
Закладка:
Сделать
Похожие книги на «Квітка кохання»
Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Квітка кохання» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Валентин Кудрицкий
Люба Клименко
Кемерон Доукі
Олександр Гаврош
Галина Горицька
Галина Горицька
Валентин Чемерис
Отзывы о книге «Квітка кохання»
Обсуждение, отзывы о книге «Квітка кохання» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.