Роберт Саттон: Мудакам тут не місце

Згадуючи цей досвід, я й досі не маю гадки, що ще міг би зробити, аби змусити цих байдужих і нетямущих співробітників «Ейр Франс» звернути увагу на наше складне становище. Допоки я не почав репетувати, вони поводилися так, наче ми — порожнє місце.

Висновок: деякі чесноти мудаків реальні, та здебільшого це небезпечні ілюзії

Гірка правда полягає в тому, що все-таки існують випадкові переваги в поведінці мудака. Вивільнення вашого внутрішнього мерзотника може допомогти вам здобувати владу, перемагати суперників, залякуванням стимулювати підвищення продуктивності праці й приводити нетямущих і некомпетентних людей до тями. І, звісно, відплативши іншому мудакові, ви можете відчути задоволення і навіть зміцнити вашу психіку.

Існують й інші позитивні аспекти. Ось ще одне виправдання поведінки мудака: коли хочете, щоб вас залишили в спокої: чи через те, що маєте виконати нагальну роботу, чи просто вам набридло мати справу з іншими людьми — люті погляди, крики й інші форми роздратування стануть чудовими прийомами, щоб відігнати геть небажаних задирак. Протягом багатьох років я помічав, що викладачі Стенфордського університету, які бурчали на відвідувачів, схоже, без проблем постійно працювали в своїх кабінетах, тимчасом як ті, хто вітав кожного незапланованого відвідувача з посмішкою, приймали постійний потік студентів, співробітників і колег. Прийом «хороший коп — поганий коп» тут також спрацьовує. Кілька років тому у мене була співавторка, яка зазвичай схрещувала руки і з відкритою неприязню поглядала на відвідувачів, що стукали у двері мого кабінету, коли ми працювали. Ті відвідувачі швидко зрозуміли натяк моєї співавторки і дуже довго не наважувалися тинятися поблизу; насправді вони рідко стукали знову. Унаслідок її нетовариських дій усі ті відвідувачі вважали мене приємною людиною, водночас я ще й зміг учасно завершити роботу!

Я узагальнив основні уроки, що випливають із цього розділу, в короткому описі. Якщо ви хочете стати найкращим мудаком, яким можете бути для себе і для вашої організації, дивіться пам’ятку «Чи хочете ви бути ефективним мудаком?». Однак маю застерегти вас, як і на початку, що ідеї, викладені в цьому розділі, небезпечні за своєю сутністю. Люди, які є справжніми мерзотниками, можуть використовувати ці уявні чесноти для виправдання і возвеличення своїх ницих учинків. Величезна кількість свідчень (див. у другому розділі) підтверджують, що мудаки, а особливо сертифіковані мудаки, заподіюють набагато більше шкоди, ніж приносять користі.

Чи хочете ви бути ефективним мудаком?

Пам’ятка

1. Прояви гніву, навіть злостивості, можуть бути ефективним методом для захоплення й утримання влади. Видирайтеся на вершину піраміди, розштовхуючи ліктями ваших колег геть з дороги за допомогою проявів гніву, а не засмученості, або відпрацьовуйте «генеральський погляд», як у Джорджа Паттона.

2. Злостивість і залякування особливо ефективні для підкорення суперників. Наслідуйте поведінку легенди бейсболу Тая Кобба і досягніть успіху, вдаючись до сварок, знущань, принижень, погроз і психологічного тиску на ваших суперників.

3. Якщо ви принижуєте своїх підлеглих, щоб мотивувати їх, чергуйте це, принаймні деколи, із похвалою та заохоченням. Чергуйте батіг із пряником: контраст між ними зробить ваш гнів сильнішим, а вашу рідкісну доброзичливість приємнішою.

4. Створіть «токсичний тандем». Якщо ви вирізняєтеся злостивістю, об’єднайтесь із кимось, хто здатний заспокоювати людей, згладжувати наслідки ваших безчинств і отримувати прихильність та працелюбність від людей, позаяк вони вдячні зазвичай «хорошому копу». Якщо ви «надто добрі», можете «орендувати мерзотника», можливо, консультанта, менеджера агентства з найму тимчасових працівників або юриста.

5. Якщо ви цілковитий мудак постійно, це не спрацьовує. Ефективні мудаки здатні випускати свою отруту саме в потрібний момент і можуть вчасно зупинятися, коли вже завдали вдосталь шкоди чи приниження своїй жертві.

Звісно ж, у світі існують успішні мудаки, проте вам не обов’язково поводитись як мерзотник, щоб мати успішну кар’єру або керувати успішною організацією. Є багато душевних і дбайливих людей, щоб підтвердити цю думку. Я маю на увазі таких успішних бізнес-лідерів, як Алан Джордж Лефлі з «Проктер енд Гембл», Джон Чамберс із «Кіско», Річард Бренсон із «Вірджин» і Енн Малкагі з «Ксерокс». Я також маю на увазі Опру Вінфрі й одну з найбільш розважливих та інтелігентних суперзірок усіх часів Елвіса Преслі. Варто також відзначити, що багато відомих деспотів із світу великого бізнесу втратили свої посади протягом останніх років, принаймні частково, через свою образливу поведінку. Серед таких прикладів — Майкл Ейснер із «Діснею», Лінда Вачнер із «Ворнако» й Ел Данлеп із «Санбім».