Роберт Саттон - Мудакам тут не місце

Ця вправа допоможе вам осмислити збитки, завдані вашій організації тимчасовими чи сертифікованими мудаками. Отримані результати будуть корисні для того, щоб переконати і себе, й інших у необхідності якось вирішувати цю проблему, а не миритися з нею чи просто обговорювати її вирішення без вживання жодних заходів. Також цим можна скористатися, щоб переконати себе припинити принижувати інших і звернутися до когось по допомогу, якщо ви не здатні зупинитися самостійно, адже це може зруйнувати не тільки чужі життя, а й ваше власне. І ще один аргумент на користь спроб підсумувати ці витрати у грошовому еквіваленті. Спеціалісти в галузі бухгалтерського обліку, фінансів та в інших сферах діяльності, пов’язаних із обрахунком кількісних показників, незважаючи на переконливість ваших розповідей, усе ж керуються цифрами й раціоналізмом, а тому, схоже, воліють ухвалювати рішення радше на основі недосконалих (навіть до кінця не зрозумілих) кошторисно-фінансових розрахунків, аніж без будь-яких кошторисів узагалі. Тож резонно скористатися мовою, яку вони хочуть почути, незважаючи на те, що оцінка буде приблизною.

Наукові дослідники Шарлотта Рейнер і Лоралей Кішлі демонструють, як складати кошториси таких витрат. На основі останніх досліджень, зроблених у Великій Британії, вони пропонують почати з оцінки, згідно з якою 25 % «об’єктів» знущань і 20 % «свідків» звільняються з роботи, а «середній» показник знущань у Великій Британії становить 15 відсотків. Рейнер і Кішлі підрахували, що в організації з 1000 осіб, якщо 25 % жертв цькування звільняються, а вартість заміни становить 20 тисяч доларів, то річні витрати становлять 750 тисяч доларів. Дослідники додають: якщо в середньому на кожну жертву припадають два свідки і 20 % із них звільняються, сума витрат зростає ще на 1,2 мільйона доларів. Отже, загальна вартість збитків від повної заміни штату становить майже 2 мільйони доларів на рік.

Шарлотта Рейнер і Лоралей Кішлі припускають, що ця сума може широко варіювати для різних організацій, тому резонно розглядати збитки, спричинені одним мудаком одній компанії впродовж одного року. Коли я описав найвищому керівнику однієї з компаній Кремнієвої долини концепцію «загальної вартості мудаків», він сказав: «Це більше, ніж концепція; ми щойно визначили суму збитків, завданих одним із наших співробітників». І керівник розповів, що один з їхніх менеджерів вищої ланки, що займається продажами, нехай це буде Ітан, незмінно перебував у числі 5 % найрезультативніших керівників. Ітан цілковито підпадає під кваліфікацію сертифікованого мудака: про його характер ходять легенди; він ставиться до своїх колег, як до суперників, повсякчас ображаючи і принижуючи їх; він відомий злостивими опівнічними тирадами електронною поштою; і не дивно, що багато інсайдерів відмовляються працювати з ним. Останній помічник цього Ітана протримався на своїй посаді менше року. Жоден інший працівник компанії не захотів працювати помічником Ітана, тож довелося розпочати довгий і затратний пошук заміни. Зрештою, знайти когось, хто мав би хоч найменший шанс успішно спрацюватися з ним, було надважким завданням. До того ж HR-менеджери, а деколи й керівники вищого рангу витрачали силу-силенну часу на постійне замирювання конфліктів між Ітаном і працівниками служби мережевої підтримки користувачів компанії. Протягом попередніх п’яти років кілька його колег і адміністративних помічників подавали скарги на Ітана через його «ворожість на робочому місці». Компанія також витратила значну суму грошей на тренінги з управління гнівом і психологічні консультації саме для цього Ітана.

Отже, компанія вирішила, що, на додаток до попереджень і тренінгів, настав час кількісно виміряти витрати на неправомірну поведінку Ітана, що й без того постійно зростали, й утримати їх із бонусу цього менеджера. Був зроблений потижневий розрахунок додаткових витрат на агресивні й необачні дії Ітана порівняно з іншими, більш ввічливими менеджерами з продажів. HR-менеджери оцінили, що вартість витрачених за попередній рік коштів і часу, пов’язаних із поведінкою Ітана, становила близько 160 тисяч доларів. Я вважаю ці цифри тривожними, адже вони відображають, скільки страждань і душевного болю було завдано співробітникам і скільки часу талановитих людей було змарновано. Крім того, ця сума майже напевно є меншою за загальні фінансові збитки, оскільки вона не враховує фізичні й психічні наслідки подібної поведінки для здоров’я жертв, а також утрачений час, емоційний і фізичний негативний вплив на свідків та очевидців і негативні ефекти страху, ненависті й неконструктивного суперництва, які він спровокував.