Роберт Саттон - Мудакам тут не місце

• Оплата допомоги для керівників: психологам, внутрішнім і зовнішнім консультантам, тренерам.

• Витрати з медичного страхування.

Коли правлять мудаки: негативні наслідки для організацій

• Уповільнення розвитку в усталених системах організації.

• Зниження рівня інновацій і креативності.

• Послаблення співпраці і згуртованості.

• Зниження ініціативності.

• Порушення внутрішньої співпраці.

• Збитки, пов’язані з помстою жертв, спрямованою на організацію.

• Порушення співпраці з партнерськими організаціями та особами.

• Підвищення цін із боку організацій-партнерів — як «бойова плата» за роботу з мудаками.

• Зменшення можливостей залучати найкращих і найяскравіших спеціалістів.

Багатоорганізацій запроваджують правило «мудакам тут не місце», деякі з них роблять це з більшим завзяттям, ніж інші. Та в багатьох компаніях із присутністю сертифікованих мудаків миряться, утім лише до певної міри . Таким негідникам сходить із рук їхня пересічна мерзенна поведінка, завдяки їй вони навіть можуть заробити похвалу і гроші. Правило зазвичай застосовують лише до запеклих мудаків, яких карають, «перевиховують», а згодом і виганяють, якщо менш радикальні заходи не спрацьовують. Уявне розмежування між звичайним і запеклим мудаком залежить від місцевих примх і звичаїв. «Супер-мудаку» подекуди надають цей титул лише після того, як він уже обійшовся організації в кругленьку суму, довівши співробітників до сказу, створивши жахливий піар і наразивши компанію на значний юридичний ризик. Утім навіть за таких обставин зграї мерзотників продовжують виходити сухими з води і залишаються безкарні.

Таку поблажливість, без сумніву, застосовували й до Ітана, розгнузданого менеджера з продажів, про якого вже йшлося у другому розділі. Керівництво не планувало звільняти цю «зірку», що принижувала колег, але, зрештою, очільникам набридли інтриги Ітана, і вони вирішили задокументувати витрати на його агресивні й необачні дії та стягнути їх із бонусу цього паскудника. Однак топ-менеджмент компанії і надалі не вживав жодних заходів проти мудаків. Організації, схильні до звеличення зарозумілих негідників, наприклад, спортивні команди, можуть навіть опинятися в кризовій ситуації, коли суперзіркові тренери чи гравці стають настільки деструктивними, що їх карають і звільняють.

Скажімо, те, що сталося з Бобом Найтом, легендарним тренером баскетбольної команди університету Індіани. Зрештою президент університету Майлс Бренд у вересні 2000 року після інциденту зі студентом на ім’я Кент Гарві звільнив Найта. Як повідомляється, Гарві прогулювався студмістечком і, побачивши тренера, гукнув: «Гей, Найте, як справи?». Студент стверджував, що Найт грубо вхопив його за руку і вилаяв за погані манери. Натомість Боб Найт запевняв, що студент перебільшує цю ситуацію. Однак президент університету оголосив, що баскетбольного тренера звільнено за «приклад неприйнятної поведінки». Бренд назвав Найта «зухвалим і ворожим» і заявив, що той демонстрував «постійне небажання» працювати в межах засадничих стандартів їхнього навчального закладу. Керівники університету Індіани терпіли витівки Найта протягом десятиліть. Його не звільнили навіть 1997 року після звинувачення у тому, що він під час тренування душив одного зі своїх гравців (це було зафіксовано на відеоплівці й показано телеканалом «Сі-Ен-Ен / Спортс іллюстрейтед» у березні 2000 року). Але зараз адміністрація університету донесхочу наситилася шкодою, заподіюваною репутації навчального закладу спалахами гніву Найта, і нарешті виставила його за двері.

У 2005 році Террелл Овенс, гравець команди з американського футболу «Філадельфійські орли», заплатив за свою зарозумілість, невпинне поливання брудом товаришів по команді (він публічно звинуватив «утомленого» квотербека Донована Макнабба у поразці команди в Суперкубку 2005 року) і очевидну нездатність контролювати свій гнів (зокрема, йдеться про бійку з функціонером команди Г’ю Дуґласом). Наприкінці 2005 року керівництво «Філадельфійських орлів» тимчасово відсторонило його від тренувань за «поведінку, яка шкодить команді», і дало ясно зрозуміти, що не бажає його повернення. Натомість Овенс намагався вигородити себе, стверджуючи, що був зневірений через те, що відчував «неповагу» з боку товаришів по команді.