Роберт Саттон - Мудакам тут не місце

Таким людям, як Овенс і Найт, довго майже все сходить з рук, бо, принаймні у Сполучених Штатах, ми охоче сприймаємо кліше на зразок: «Лише перемога, і ніщо інше» та «Друге місце дістається першому переможеному». Насправді ж Найта незабаром найняли тренувати баскетбольну команду Техаського університету, а Овенс уклав контракт з «Далласькими ковбоями» на 25 мільйонів доларів, разом з бонусом за підписання у розмірі 5 мільйонів доларів. Як сказав мені один топ-менеджер і венчурний капіталіст, неписаним стандартом в американському спорті, бізнесі, медицині й науковому співтоваристві є така аксіома: «Що частіше ти маєш рацію і виграєш, то більшим мерзотником можеш бути». Він стверджував, що хоча в більшості організацій бути мудаком — це недолік, що злостивість і сварливість вважають вадами характеру, однак таке сприймають толерантно, якщо люди дуже талановиті й розумні, коли складно знайти їм заміну, а також якщо вони від природи наділені вищими шансами на успіх, ніж прості смертні. «Надзвичайний талант» — це універсальне виправдання для того, щоб терпіти цих деструктивних негідників, потурати їм і підлещуватися до них. Наш суспільний стандарт, схоже, має такий вигляд: « Якщо ви дійсно великий переможець, вам зійде з рук те, що ви дійсно великий мудак ».

Щоправда, у цьому немає жодної потреби. Найбільш ефективні й цивілізовані організації, які я знаю, не шанують, а навпаки, карають і звільняють мерзотників без краплі співчуття. Як висловилася Шона Браун, старший віце-президент із бізнес-операцій «Ґуґла», її компанія діє під гаслом «Не будь злюкою», в такий спосіб зробивши «Ґугл» тим місцем роботи, де просто недоцільно поводитись як мудак .

Шона Браун зізналася, що в «Ґуґлі» є люди, які можуть підпадати під моє визначення мудака, але компанія працює над виявленням їх ще під час найму на роботу. Крім того, злостиві люди отримують низькі оцінки продуктивності праці, і їх не просувають на керівні посади. Також у «Ґуґлі» нульова терпимість до мудаків, яких я називаю запеклими (Шона висловлюється ввічливіше, та саме їх вона й мала на увазі).

У застосуванні правил проти мудаків деякі компанії просунулися ще далі. Енн Роудс багато років очолювала відділ кадрів авіакомпанії «Південно-західні авіалінії» і була засновником та керівником відділу людських ресурсів у «ДжетБлу ейрвейз». Вона сказала, що в обох компаніях не просто невигідно бути сертифікованим мудаком, а що працівникам це не минулося б так просто, бо «там для них немає місця, щоб сховатися». Уже під час першого року роботи в авіакомпанії «ДжетБлу» Енн зрозуміла, що «невідповідність рівневі корпоративної культури» (а особливо погане ставлення до колег, клієнтів і компанії загалом) була головним показником поведінки, на підставі якої звільняли працівників. «Південно-західні авіалінії» завжди наголошували, що людей «наймають і звільняють за їхню поведінку». Герб Келлегер, співзасновник і колишній генеральний директор «Південно-західних авіаліній», окреслив, як це працює: «Один із наших кандидатів на посаду пілота дуже недоброзичливо повівся з секретарем, і ми одразу ж відмовили йому. Неможливо ставитися до людей неприязно й одночасно бути тим типом лідера, який нам потрібний». Енн додала: «Ми не дозволяємо так чинити з нашими людьми; вони не заслуговують на це. Люди, які працюють у нас, не мають права на зловживання».

В організаціях, які найбільш нетерпимі до негідників і найефективніші у запровадженні правила «мудакам тут не місце», «продуктивність працівника» і «ставлення до інших» — далеко не різні речі. Такі фрази, як «талановитий мерзотник», «блискучий покидьок» або «мудь-суперзірка», тут вважаються оксиморонами. З тимчасовими мудаками розправляються негайно: вони швидко починають розуміти (або їм вказують), що дискредитують себе, тож відкидають свою злостивість, перепрошують і працюють над тим, щоб змінити поведінку, а не намагаються виправдати чи прикрасити свої вчинки. А от сертифікованих мудаків не ігнорують. Їм не пробачають щоразу. Тож або вони змінюються, або ж їм вказують на двері. В організаціях, де я хотів би працювати, таких осіб вважають некомпетентними, навіть якщо вони виконують свою роботу добре (або й надзвичайно добре), але повсякчас принижують інших.

Оприлюдніть правило та поширюйте його — словами й особливо вчинками

Більшість організацій, особливо великих, видають службові інструкції, що нагадують цензуровані версії правила «мудакам тут не місце». Деякі з них посилюють інформаційний меседж таких приписів, поширюючи їх серед працівників (зазвичай разом з переліком інших «основних корпоративних цінностей») і викладаючи їх під час ввідних сесій для новачків. Старші менеджери звичайно говорять про переваги взаємної поваги або інші подібні речі. Деякі керівники та організації навіть озвучують версію правила про мудаків без цензури.