Дэвид Аллен - Як упорядкувати справи. Мистецтво продуктивності без стресу

Ваш підсвідомий творчий механізм має телеологічну природу. Тобто він діє, спираючись на цілі та остаточні результати. Покажіть йому конкретну досяжну мету, і він автоматично приведе вас до неї краще, ніж зробили б ви самі свідомо. Ви просто формулюєте мету, а ваш автоматичний механізм підшукує засоби для її реалізації.

Пояснювати, як працює це фільтрування — як ми несвідомо усвідомлюємо інформацію, — можна цілий тиждень на семінарі, а можна й до кінця життя! Достатньо сказати, що у вашому мозку автоматично відбувається щось екстраординарне, коли ви створюєте чітку картинку того, чого прагнете, і зосереджуєтеся на ній.

Є простий, але глибокий принцип, який випливає з розуміння того, як працюють ваші фільтри сприйняття: ви не зметикуєте, як щось зробити, доки не уявите себе за цим заняттям.

Легко уявити собі те, що вже до цього відбувалося, або у вас є аналогічний досвід. Водночас справжнім викликом може стати необхідність визначитися з образами успіху, якщо вони являють собою нову та незнайому територію, — тобто якщо у вас мало відправних точок, ви не знаєте, як це виглядатиме, або вам бракує досвіду в цьому питанні.

Вам знадобиться зробити щось у себе в голові, перш ніж ви втілите це в життя.

Багато хто з нас утримується від уявлення бажаного результату, хіба хтось інший може показати, як дістатися туди. На жаль, такий спосіб абсолютно протилежний тому, в який наш мозок генерує та усвідомлює рішення і методи.

Однією з найпотужніших і найпотрібніших навичок у житті, для професійного й особистого успіху є вміння чітко уявляти результат. Воно не самоочевидне, як здавалося 6. Нам потрібно постійно окреслювати (ще раз і ще раз), те, що ми намагаємося досягти на багатьох різних етапах, і відповідно перерозподіляти ресурси для виконання завдань якомога ефективніше та продуктивніше.

Я завжди хотіла бути кимось. Я мала стати особливою.

Яким буде цей проект, коли його завершимо? Як почуватиметься клієнт, про що він має дізнатися і як діятиме після презентації? Які кар’єрні щаблі ви подолаєте за три роки? Як працюватиме ідеальний фінансовий директор? Який вигляд матиме ваш сайт і якою буде його продуктивність? Як зміняться ваші стосунки з сином, якщо розмова з ним підтвердить очікувані сподівання?

Результат/бачення може варіювати від простої заяви стосовно проекту, як, наприклад, «Завершити облаштування комп’ютерної системи», до повноцінного сценарію відеоролика, який зображує майбутню сцену з усіма подробицями.

Коли мені вдається допомогти людям зосередитися на успішному сценарії їхнього проекту, вони зазвичай відчувають спалах ентузіазму і пропонують щось унікальне та позитивне, що раніше не спадало їм на думку. «Було б чудово, якби...» — це непоганий спосіб почати розмірковувати над ситуацією принаймні для того, щоб отримати варіанти відповіді.

Найкращий спосіб отримати гарну ідею — це згенерувати багато ідей.

Щойно ви визначитеся, чого прагнете і чому, вмикається механізм «як?». Коли бачите, що картинка, вималювана вашою уявою, має розбіжності з реальністю, ви автоматично починаєте заповнювати лакуни або здійснювати мозковий штурм.

Ваш мозок хоче з’ясувати, як дістатися звідси туди, але насамперед він це робить у довільному порядку.

Ідеї з’являються у довільному порядку — дрібні, великі, не дуже гарні, цікаві. У багатьох людей цей процес відбувається як внутрішній монолог і його часто цілком достатньо. Наприклад, ви розмірковуєте, що скажете керівникові, прямуючи до його кабінету. Та існує багато інших випадків, коли записування думок або збирання їх в якийсь інший зовнішній спосіб може дати величезний поштовх продуктивному мисленню.

За кілька останніх десятиліть для розвитку творчого мислення над темами та проектами представлено чимало технік мозкового штурму, орієнтованих на записування. Це мапа думок, кластерний аналіз, малювання візерунків, павутина думок, риб’ячий скелет. І хоча автори цих різних схем описували їх як абсолютно різні, для нас, користувачів, усе вищезгадане можна узагальнити так: дозвольте собі виражати та збирати будь-які ідеї, а згодом з’ясуйте, чи годяться вони до справи і що з ними чинити. Зазначу лише одне (а таких переваг багато): ця практика примножує вашу продуктивність — коли у вас є ідея, ви її хапаєте, і це означає, що вам не треба доходити до неї знову.