Дэвид Аллен - Як упорядкувати справи. Мистецтво продуктивності без стресу

Прості й зрозумілі мета і принципи породжують комплексну та розумну поведінку. Складні правила та вказівки спричинюють незважені та прикрі вчинки.

Стандарти і цінності, яких ви дотримуєте, також мають першорядне значення у керуванні проектом. Хоча люди рідко замислюються над цим, певні стандарти і цінності завжди існують, а їх порушення неодмінно призведе до відволікання, непродуктивності та стресу.

Можна у чудовий спосіб поміркувати над своїми цінностями, якщо закінчити речення: «Я дозволю іншим повністю керувати всім, якщо вони...» Якщо вони що? Якого курсу, гласного чи негласного, дотримуватимуть у вашій групі? «...якщо вони впишуться в рамки бюджету?», «...задовольнять клієнта?», «...забезпечать здорову атмосферу в команді?», «...сприятимуть позитивному іміджу компанії?»

Коли дії інших не відповідають вашим стандартам, це може спричинити значне джерело стресу. Якщо у вас таке ніколи не траплялося, вам справді щастить. Якщо ж подібне трапляється, то зберегти енергію та запобігти небажаному конфлікту може розмова з чітким зазначенням принципів. Слід спитати себе: «Які вчинки руйнують те, що я роблю, і як я можу цього не допустити?» Відповідь стане відправним пунктом у визначенні ваших стандартів.

Іншою, не менш важливою причиною, чому потрібно зосереджуватися на принципах, є визначеність й орієнтири, які вони дають для успішного керування. Як вам хочеться чи потрібно працювати з іншими над цим проектом, щоби він був успішним? Яка поведінка дітей припустима під час відпочинку всією родиною, а яка — ні? За яких умов ви найліпше взаємодієте з іншими людьми?

Мета обумовлює сутність і напрямок, а принципи визначають параметри дії та критерії для успішного керування.

Якщо ви хочете найпродуктивніше використовувати доступні вам свідомі та підсвідомі ресурси, ви маєте чітко уявляти картину успіху — як він виглядає, звучить, який він на дотик. Мета і принципи забезпечують стимул і контроль, а бачення показує реальну проекцію остаточного результату. Є вже відповідь на запитання «що?» замість «чому?». Яким буде проект, коли він щасливо з’явиться на світ і що сприятиме успішному вирішенню ситуації?

Наприклад, ті, хто прослухав ваш семінар, стабільно застосовують знання на практиці. Частка ринку зросла на 2 % в північно-східному регіоні впродовж останнього фінансового року. Ваша донька має чіткі рекомендації та підтримку на перший семестр у коледжі.

Починаючи від 1960-х років тисячі книжок було присвячено значенню позитивного мислення та уяви. Мислення, спрямоване на перспективу, завжди було головним елементом у спортивних тренуваннях олімпійського рівня, коли легкоатлети уявляли фізичні зусилля, позитивну енергію й успішний результат для підсвідомої підтримки їхнього виступу.

Уява важливіша за знання.

Ми знаємо, що зосередженість, яку утримуємо подумки, впливає на те, що ми сприймаємо і як діємо. Цей закон працює і на полі для гольфу, і на робочій нараді, і під час серйозної розмови з вашою другою половинкою. Я зацікавлений у тому, щоби дати таку модель зосередженості, яка на практиці є динамічною, особливо у процесі обдумування проекту.

Коли ви концентруєтеся на чомусь, що очікує вас у недалекому майбутньому — відпустка, ділова зустріч, запуск проекту, — увага миттєво продукує ідеї та думки, які не з’явилися б за інших умов. Навіть на фізіологічному рівні образи у вашій голові сприйматимуться як реальність.

Ретикулярна активаційна система. У травневому номері журналу Scientific American за 1957 рік міститься стаття, яка описує відкриття ретикулярної формації у структурі головного мозку. Ретикулярна формація є, власне, воротами для свідомого стану збудження; це вмикач для усвідомлення ідей і даних, це те, що підтримує ваш сон, навіть якщо грає музика, і будить вас, щойно у сусідній кімнаті заплаче ваша дитина.

Як і в комп’ютера, у вашого мозку є функція пошуку, але вона набагато феноменальніша. Здається, вона запрограмована нашою увагою та самоідентифікацією. Це місце для того, що багато людей називають збереженими парадигмами. Ми помічаємо лише те, що відповідає нашій внутрішній системі віри та певним контекстам. Якщо ви, приміром, окуліст, у залюдненій кімнаті ви здебільшого помічатимете тих, хто в окулярах; якщо будівельний підрядник, то звернете увагу на фізичні особливості кімнати. Якщо ви просто зараз зосередитеся на червоному кольорі, а відтак озирнетеся довкола, чи є там щось такої самої барви, то помітите навіть найменші відтінки червоного.