pacyfikaciya

а) Акція українців.

— 25. X. ШО. р. відбулися в Женеві Збори «Українського ІСлюбу», які винесли протестні резолюції проти польського терору. Протест вислано до Оекретаріяту Ліґи Націй та /(о всіх членів Комісії Національних Меншин. Окрім того, рішено звернутися до Міжлародпього Червоного Хреста з проханням дати негайну поміч раленим українцям, яким польські санітарні установи відмовляють будьякої опіки. Так само рішено звернутися до Міжнародньої .Унії опіки над дітьми, щоб вона дала поміч дітям, раненим од побоїв. Нарешті рішено звернутися до Жіночої Ліги Мира й Свободи, щоб вона своїм виступом в обороні українського населення звернула увагу міжнародніх державних чинників на останні події на наших землях.

— 17. І. 1031. відбувся в Женеві Зїод представників українських протестних комітетів проти полільного терору, що існують іі Чехословаччиші, Німеччині, Данціґу, Литві, Франції, Бельгії, Італії та Швайцарії. Рішено утворити по всіх європейських державах постійні комітети пропаганди й охорони прав українського народу, як рівнож намічено основні засади пропаганди нашої справи закордоном.

— У Женеві засновано в листопаді українське пресове бюро, яке видає французькою мовою місячний- бюлетень п. з. Bulletin d4nformations Ukrainiennes.

— У Мьозапі видано в січні книжку про «пацифікацію» п. з. La Plus Sombre Pologne. Le Rcmpart de la Barbarie contrę I'Europe.

б) Акція чужинців.

— 19. 1. 1931. p. « Жіноча Інтернаціональна Ліга Миру й Свободи» влаштувала в Женеві прилюдну конференцію у справі галицьких подій. Виклад про ті події мала місс Шіпшінкс, яка підчас «пацифікації» відвідала Ох. Галичину з доручення Ліґи. Олово забірали: польський журналіст Смоґоржевскі, проф. Русова, імж. Андрієвський, секретар Конгресу національних меншин А меті де, пос. Рудницька та Е. Онацький.

— 11. Інтернаціоналя в Ціріху 21. 11. 1931. приняв резолюцію з осудом крівавих актів терору польського уряду.

— Німецький міністер закордонних справ Курціус у своїй промові під час асамблеї Ліґи Націй у січні б. р. звернув також увагу на українську справу у Сх. Галичині, говорячи: «Коли правдою є те, що подають про і справді варте уваги поступоваиня польського уряду супроти українського населення, то й цієї справою мусить занятися Рада Союзу Народів».

— Із всіх петицій, які подали українці до Ліґи Націй, були формально приняті підчас січневої сесії Ліґи Націй 6: 1) української кольонії в Омекур (Франція), 2) «На-родньої Української Ради» у Празі, з—5) петиції д-ра Панеяка в Парилсі, і 6) петицію англійських послів.. Крім них, поступили ще такі петиції, які правдоподібно, будуть приняті: 1) українських послів і сенаторів, 2) пос. Рудиицької про «пацифікацію» та 3) тої самої посолки у справі українських послів, увязнених у Бересті. Щодо численних инших петицій, то їх формально не нринято тому, що а) або подавали вони ті сами факти, що і вже приняті петиції, б) або було в них домагання відлучення українських земель од Польщі, або в) були писані невідповідним тоном.

— Рада Ліґи Націй розглядала українську справу під січневої сесії на таємному засіданні, при чому для розгляду петицііі та зреферовапня справи на наступному засіданні Ради Ліґи Націй у травні б. р. призначено т. зв. Комітет трьох із представників: Англії (мін. закорд. справ Гендерсон), Італії (Иільоті) і Норвегії (Мовінкель). Особистий склад комітету може мінятися тому, що він складений на принципі представ-ниццва держав, які можуть висилати ріжних осіб. Цей Комітет має зійтися у.Льондоні та підготовити реферат у справі українських петицій на травневе засідання Ліґи Націй. Рада рішить тоді про дальший хід справи.

XI. РІЖНЕ.

а) Акція українців.

— «Провід Українських Націоналістів » вислав до 27 міністерств закордонних справ: а) ноту про положення українців під Польщею, ;'ліі б) меморандум про східньо-евроиейську проблему та в) супровідного листа разом із ріясними матеріялами у справі «пацифікації». Нота висловлює застереження щодо значіння міжнародніх актів, які стосуються України та які переведено без згоди та проти волі-українського народу, і домагається: покликати міжнародню комісію для розсліду польських звірств, дати відшкодований українському населенню за причинені йому шкоди перевести корінну зміну політичного статуту Західньої України. Знову ж у меморандумі вказано, що єдиною розвязкою східньо-европейської проблеми є створення сильної Української Держави, за яку бореться український народ, та що Польща, утруднюючи боротьбу українського народу за незалежність, тим самим стоїть па перешкоді усуненню большевицької влади на Сході Европи.