Рукопис роману не виявлено. Згаданий машинописний текст, що зберігся в архіві-музеї (Київ), датований 1929 р., тому слід вважати, що він готувався для журналу «Життя й революція».
Подається за першодруком.
*«В чарах кохання моє дівування...» — Тут дещо довільно процитовані рядки популярної поезії українського поета
К. Білиловського (1859—1938), яка входить до численних українських збірників, антологій, всеможливих «декламаторів». Покладена на музику, вона стала народною піснею, варіанти якої записані в різних областях України. У найповнішому виданні поетичної спадщини К. Білиловського (К.: Рад. письменник, 1981) строфа, винесена в епіграф роману, звучить так:
В чарах кохання моє дівування Хочу я вільно, як пташка, прожить,
Вільне обрання і вільне кохання,
Серденьку воля, як хоче любить!.. (С. 72).
23 дуже гарного роману. — Джерело цього епіграфа встановити не вдалося.
3Канів — районний центр Черкаської області, відомий із 1144 р.
4Жилянська вулиця — колишня назва вулиці Жаданів-ського в Києві (імені активного учасника революції 1905—1907 рр. у Києві Б. П. Жаданівського).
6Нархарч — система народного харчування (їдальні, буфети тощо).
0Б у п р — будинок примусової праці.
7Політехніка — Тут: політехнічний інститут.
8Караваївські лазні — розташовані на вул. Караваєвській у Києві (тепер вул. Льва Толстого). Володимир Опанасович Караваев (1811—1892)—професор Київського університету, хірург І офтальмолог. Перший декан медичного факультету університету. Один
з основоположників вітчизняної офтальмології, практично перший у Росії хірург-окуліст. Був обраний почесним громадянином м. Києва.
9А р с е н а л ь н а — вулиця в Печерському районі м. Києва. Назву дістала від заводу «Арсенал».
10Серен Кіркегор (Серен К’єркегор; 1813—1855) — датський філософ, попередник екзистенціалізму. Справжня філософія, за його вченням, мусить мати глибоко особистісний характер. Звідси невизна-вання ним філософії німецьких ідеалістів, які мислять лише з загальносуспільних позицій.
пАйвазовський Іван Костянтинович (1817—1900)—російський живописець. Уславився полотнами на морську тематику («Дев'ятий вал», «Чорне море»), відомий і як автор картин з життя українського народу («Чумацька валка», «Весілля на Україні»).
12Кайзерлінг Герман (1880 — 1946) — німецький письменник і філософ-ірраціоналіст. Проповідував повернення до цілісності бут ті я через пізнання східної мудрості («Мандрівний щоденник філо* софа»)*
13Робесп’єр Максимільєн (1758—1794)—діяч Великої Французької революції. Один з керівників якобінців (революційних демократів), відзначався бурхливою революційною енергією, безстрашністю, видатними організаторськими здібностями. Внаслідок контрреволюційного перевороту 9 термідора (27 липня 1794 р.) був гільйо-тинований.
14Шопен Фридерик Францішек (1810 — 1849) —польський композитор і піаніст. Творчість Шопена —епоха у світовій музиці завдяки високому ідейно-художньому рівню та новаторству форми (мелодики, ритміки, гармонії). Шопен використовував елементи народної музики інших слов’янських народів, зокрема українців.
15М е н д е л ь с о н-Б а р т о л ь д і Якоб Людвіг Фелікс (1809— 1847) — німецький композитор, диригент, органіст, засновник першої німецької консерваторії (1843).
16Чайковський Петро Ілліч (1840—1893)—російський композитор. Його спадщина — одна з вершинних досягнень світового музичного мистецтва. З юнацьких літ Чайковський часто бував на Україні, писав твори на місцеву тематику: пісні на слова Шевченка, українська мелодика в операх «Черевички», «Мазепа».
17Гріг Едвард Гагеруп (1843—1907)—норвезький композитор, основоположник національної музичної школи. Світову славу принесла йому музика до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт».
18Пятакова вулиця — нині вулиця Саксаганського в Києві. Названа на честь Пятакова Л. Л. (1888—1918) — одного з керівників революційних подій 1917 р. у Києві (з жовтня 1917 р. — голова міського військово-революційного комітету).
19Німецький хімік Абдергальден Еміль (1877— 1956) — швейцарський біохімік, іноземний член-кореспондент АН СРСР (1923). У 1904—1945 рр. працював у Німеччині, досліджував структуру і функції білків.
20Бісекриса.— Тут: звульгаризоване ім’я Беатріче — плато
нічне кохання великого італійського поета Данте, яке стало символічним.
21Мадемуазель Помпадур — фаворитка французького короля Людовіка XV (1721—1764). Фактично керувала внутрішньою і зовнішньою політикою Франції останні двадцять років життя.
Читать дальше