Array Collective work - Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

У ХІХ – на початку ХХ ст. у гуцулів побутувало два типи дворів: вільної забудови (із не зблокованими чи частково зблокованими будівлями (див. вкладку: іл. 2) і замкнутий двір (див. вкладку: іл. 3), в якому усі споруди блокували поміж собою у вигляді прямокутника і перекривали спільним дахом («ґражда», «хата з ґраждою», «дім ґраждою», «хата в брамах», «брами») [6, с. 29].

Як і в інших місцевостях Карпатського краю, тут простежували кілька варіантів дворів вільної забудови, проте переважали «оседки» з нерівномірно розкиданими будівлями – так званий безсистемний двір [12, с. 89]. Двори регулярної забудови (периметральні, паралельні, П- та Г-подібні) здебільшого траплялися у сільських осередках – біля дороги. Кількість будівель в обійсті могла бути різною. Скажімо у бідняцькому дворі зі с. Бистрець Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. наявна лише житлова споруда, оточена хлівцями, пивниця та два обороги. А от до складу двору зі с. Черемошна Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. входить хата, невеличка стаєнка та комора. Натомість у дворі зі с. Руська Путильського р-ну Чернівецької обл. хата розташована на пагорбі у глибині двору, вище неї пасіка – видовжена у плані (8x2,4 м) зрубна будівля. Інші споруди («кліть», «оборіг», «стайня» (з хлівцем на свині), «курник», «пивниця», криниця) безсистемно розкидані на пагорбі. Двір зі с. Верхній Ясенів (Верховинського р-ну Івано-Франківської обл.) розміщений уздовж тераси на пагорбі. Зі східного боку перпендикулярно до тераси стоїть дводільна споруда (3x7,4 м), призначена для утримання овець і кіз, нижче неї – «озниця» (сушарня; 4x3 м). Далі на захід уздовж тераси міститься «дроворуб» (піддашшя на шість окремих секцій), відтак – житло («хата» + «хороми» + «хата» + «комора»; 15x6 м) з притулами та кам'яною «пивницею» при тильній стіні. На захід від хати розташована досить велика (8x5,5 м) «стайня» для корів, у якій виділено чотири великі «кучі» для свиней. Нижче хати – город, стайня, оточена фруктовими деревами.

Фрагмент забудови «ґражди» 1885 р.; с. Яворів Косівського р-ну Івано-Франківської обл.

Жоден із дослідників народного будівництва Гуцульщини не міг оминути увагою «ґражди» – замкнутого по периметру житловими і господарськими будівлями та критими переходами двору, який, на думку учених, є одним із найдавніших типів забудови. Поки що важко відповісти однозначно на питання про причини виникнення замкнутих дворів. Дослідники лише з упевненістю стверджують, що у процесі ґенезису таких дворів важливу роль відіграли природно-кліматичні умови, специфіка господарських занять та безсистемно-розсіяний тип розселення, характерний для Гуцульщини. В гуцулів побутували два типи «ґражди»: з одним подвір'ям і двома (подвір'я завжди мостили каменем). За твердженням учених перший тип переважав, «ґражди» із двома подвір'ями виявлені у багатшого населення Верховинського (смт Верховина, с. Замагора [8, с. 38–39]), Надвірнянського та Рахівського р-нів [6, с. 37]. Відомі також окремі випадки замкнутого двору, що мав три двори (с. Ільці Верховинського р-ну Івано-Франківської обл.). Знову ж, Станіслав Вінценз подав опис унікальної «ґражди» із с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну з шістьма дворами [3, с. 35–38].

Кількість будівель у замкнутих дворах теж була різною. Скажімо, у с. Снідавка Косівського р-ну Івано-Франківської обл. збереглася «ґражда» (загальні розміри: 16x9,6 м), до складу якої входила тільки житлова споруда («хата» + «хороми» + «хата»), оточена з трьох баків «притулами». Причілкові «притули» продовжувалися «хлівцями»-піддашшями (завширшки 2,2 м), охоплюючи дві бокові сторони двору, розташованого перед віконною стіною хати. Четвертий бік «ґражди» закривала дерев’яна огорожа з нешироким (0,96 м) піддашшям. Тут же були влаштовані і в’їзні ворота. Знову ж, до складу замкнутого двору ХѴІІІ ст. у с. Криворівня Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. входило житло («хата» + «хороми» + «хата» + «комора»), яке з двох боків оточували «притули». З трьох інших боків двір охоплювали зрубні огорожі, перекриті широкими (2,3 м) піддашшями. У бічних стінках огорожі містилися хвіртка та ворота, а навпроти хати в огорожу була вмонтована окрема «кліть». На Рахівщині переважали «хати в брамах» з паралельним розташуванням будівель. Скажімо, у замкнутому дворі кінця ХІХ ст. (17,5x17,5 м), який ми обстежили у с. Лазещина, хата («хата» + «сіни» + «хата» + «комора»), звернена вікнами до півдня, займає його північну частину. Вздовж тильної і західної стін будівлі тягнуться «шталіви» (хлівці). Паралельно до житла, (на відстані 6 м) розташована тридільна споруда, до складу якої входить два «шталіви» і «надвірна комора», «шопа»-піддашшя і ще один «шталів». Проміжки між будівлями, по периметру двору, заповнені високою зрубною огорожею з півколод («протесів»). Від заходу у двір веде хвіртка, від сходу – двостулкові ворота. Із цих двох боків влаштовані двосхилі піддашшя (завширшки 2,5 м), підтримувані сохами зі штучною розвилкою. Розміри «ґражди» у с. Зелена Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. уже значно більші (26,9x14 м). Крім житлової споруди («хата» + «хороми» + «хата») з «притулами» при тильній стіні, до складу двору входить велика Г-подібна господарська будівля («стайня» + «куча» + «пивниця» + «олійниця» + «дровітня») та «ямарка на мандибурку», вмонтована в огорожу.