Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

Що є ФКР-1? Це безпілотний літальний апарат, зменшена копія винищувача МіГ-15. Але злітала ця штука не з аеродрому, а з громіздкого буксиру стартового пристрою за допомогою порохового прискорювача.

На території Радянського Союзу в кожному полку було 8 пускових установок і два з половиною боєкомплекти, тобто 20 ракет. На Кубу перекинули два такі полки, але кожному дали по п'ять боєкомплектів. Всього у двох полках 16 пускових установок, 80 ракет і стільки ж ядерних зарядів до них.

А тепер подумаємо: якщо дійсно вибухне ядерна війна, то який же противник дозволить провести з кожної з 16 громіздких уразливих пускових установок по 5 пусків ракет?

Ядерний заряд - це колосальна матеріальна і стратегічна цінність. У 1962 році ФКР-1 повністю застаріли морально й фізично. Цей зменшений безпілотний МіГ-15 летів по прямій на дозвуковій швидкості. Будь-який надзвуковий винищувач міг збити його в польоті. Навіщо ж 80 надцінних зарядів віддавати нікчемній кількості застарілих носіїв? По п'ять ракет з одної пускової установки в разі війни все одно неможливо запустити, тим більш прицільно.

Та й куди ними стріляти? Максимальна дальність ФКР-1 - 125 кілометрів. До Флориди все одно не дістати. Громити ворожі угруповання в морі? Але крилата ракета ФКР-1 для цього не призначена, у неї немає відповідних засобів виявлення противника і наведення. Стрілянина ракетами ФКР-1 - це стрільба із землі і по землі. Невже усі 80 ядерних зарядів будуть використані на землі Куби заради порятунку її революційного пролетаріату?

Ще 6 зарядів було в полку берегових протикорабельних крилатих ракет 4К87. Це все той же зменшений безпілотний МіГ-15. І теж дозвуковий. І така ж у нього дальність. А корабельним угрупованням зовсім немає потреби триматися в межах радіусу стрільби цими ракетами. Тим більше що американці цей радіус тепер точно знали.

Так от, повторюю: 164 заряди й носії до них - це обмінний фонд, матеріал для того, щоб виторгувати виведення американських і союзних їм військ із Західної Німеччини, а то й з усієї Європи.

На Кубу планувалося перекинути бригаду оперативно-тактичних ракет 8К11. Але й у них дальність стрільби 150 кілометрів. Але й вони до американського берега не діставали. Тому з їх допомогою можна було глушити акул в океані, але Америці вони загрожувати не могли.

На Кубу мав прибути радянський флот. Але надводні кораблі в акваторіях, де цілковито панує авіація противника, марні. Як і дизельні підводні човни в акваторіях, де панують флот і авіація противника.

Якби американці не знали характеристик усіх радянських ракет, то з ними можна було б торгуватися.

Але американці знали, що обмінний матеріал - це щось на зразок обгортки без цукерки. Їм хтось доставив цілком таємні інструкції та описи. Тому нашої показової моці вони не злякалися.

Ось уже 50 років спочатку пропаганда Радянського Союзу, а тепер Росії твердить: ми перемогли на Кубі! Ми врятували Жеребця Гаванського!

Давайте ж послухаємо пропаганду, усвідомлюючи, що цим хлопцям задають ціль і багато платять. У них робота така: подвиги і звершення оспівувати. А наслухавшись їх промов, звернемося до свідка дуже високого рангу, який бачив Хрущова 27 жовтня 1962 року.

Ім'я свідка - Семичастний Володимир Юхимович. Військове звання - генерал-полковник. Посада в момент Карибської кризи - Голова КДБ при Раді Міністрів СРСР.

Його розповідь: іде засідання вищого керівництва Радянського Союзу, увійшов Хрущов, важко гепнувся в крісло і скрушно кинув: «Усе. Справа Леніна програна».

Слова генерал-полковника Семичастного я чув особисто, розлігшись перед телевізором, підкидаючи цурки в камін і попиваючи пивце бельгійське Leffe Brune. (Настійно рекомендую. Не вважайте за приховану рекламу.) Виступав Семичастний по «Бі-Бі-Сі». Будь-хто може звернутися в цю телевізійну компанію і зажадати запис. Зараз пошук здійснюється миттєво. Лише ім'я назвати: Се-ми-частний. Тобто складається з семи частин. Вже не знаю, з яких саме.

Чим я був вражений, слухаючи колишнього очільника найстрашнішого карального відомства в історії людства, - так це тим, що не розповідав Семичастний про радість Хрущова з приводу виведення 15 застарілих американських ракет з Туреччини, і порятунок кубинської революції його не радував, не тішив.

До речі, обіцянка американців не нападати на Кубу ніяк юридично не була закріплена. Пообіцяв один президент, його через рік убили, а новий нам нічим не зобов'язаний, він таких обіцянок не давав.