Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

Об'єкти «С» підпорядковувалися тільки Верховному Головнокомандувачу. Тільки за його наказом вони передавали ядерні боєприпаси в РРТБ.

РРТБ - це рухома ракетно-технічна база, рухливий арсенал. РРТБ - це військова частина, яка займається прийомом, перевіркою, зберіганням, технічним обслуговуванням, транспортуванням і стикуванням головних частин.

Для маскування це скорочення розшифровувалося трохи інакше - рухома ремонтно-технічна база. РРТБ безпосередньо взаємодіють з ракетними, авіаційними, артилерійськими частинами, надводними кораблями і підводними човнами, які мають на озброєнні носії ядерної зброї.

Було вирішено перекинути на Кубу один об'єкт «С» і десять РРТБ: п'ять для ракетної дивізії РВСП, одну для носіїв Сухопутних військ, дві для частин ВПС і дві флотські.

Для такого запасу ядерного зброї потрібні носії. Крім того, всю цю міць потрібно прикривати з моря і з повітря, все це потрібно охороняти й обороняти від наземного противника.

24 травня 1962 року, рівно через місяць після призначення Маршала Радянського Союзу Бірюзова Головнокомандувачем Ракетних військ стратегічного призначення, план операції був готовий, і міністр оборони Маршал Радянського Союзу Малиновський передав його вищому керівництву країни. План був розглянутий і затверджений. План отримав кодову назву «Анадир».

Головна умова успіху - збереження таємниці.

Ніхто з учасників операції до командирів дивізій включно не мав уявлення про її істинний розмах. Все просто: ваш полк, ваша дивізія підняті за бойовою тривогою для участі в навчаннях. Сенс навчань - перевірка можливості перекидання військ на великі відстані залізничним транспортом. А транспорту було потрібно багато. Один ракетний полк - це 11 тисяч тон вантажів. На кожен полк - 17-18 залізничних ешелонів. А в дивізії окрім п'яти полків є й інші частини: штаб, батальйон зв'язку, саперний батальйон та інші. Для перекидання ракетної дивізії - 112 залізничних ешелонів.

Але дивізія була не одна. Крім неї - дві зенітно-ракетні дивізії та окремі полки в множині. Але про це мало хто знав.

- Хто ще бере участь?

- Ви самі.

- Станція призначення?

- Вітебськ. Звідти, як видно, повернетеся назад.

Але поїзд чомусь йшов не до Вітебська, а в інший бік. І в якійсь Охтирці ставилася нове завдання - вам на Кіровоград.

Одного чудового дня ешелон прибував у Севастополя (або Балтійськ, Миколаїв, Мурманськ, Поті, Лієпаю), і тут наказували розвантажуватися. Порти оточені. Всякий зв'язок учасників навчань із зовнішнім світом з цього моменту переривався: ні зателефонувати, ні телеграми, ні листа не відправити.

Учасникам навчань знати не належить, скільки і яких військ залучається. Кожен бачить тільки свій батальйон, свій полк, свій штаб, - і не більше того. А навчання - в розпалі. Наступний етап - навантаження на судна, з навчальними, зрозуміло, цілями. Не турбуйтеся: завантажитесь, тут же розвантажитесь.

Але після навантаження оголошували не розвантаження, а навчальний вихід у море для перевірки в реальних умовах надійності кріплення техніки.

Навчальний вихід затягувався: з Балтійського моря - в Атлантичний океан, з Чорного моря - в Середземне, далі - в океан. От тільки тут і оголошували, що навчання скінчилися і наступили бойові будні, - йдемо на Кубу.

5 серпня 1962 року в море вийшов перший з 86 кораблів.

11 серпня 1962 року в Радянському Союзі був проведений запуск космічного корабля «Восток-3» з космонавтом Андріаном Ніколаєвом. Наступного дня стартував «Восток-4» з космонавтом Павлом Поповичем.

Ми знову були попереду планети всієї. Перший в історії груповий політ двох космічних кораблів! Світ тріумфував.

БІРЮЗОВ СЕРГІЙ СЕМЕНОВИЧ (1904-1964). У 18 років добровільно вступив у Червону Армію. Закінчив військову школу в Кремлі. Командував взводом і ротою. Далі - начальник штабу батальйону, командир батальйону. Закінчив військову академію. Був начальником штабу дивізії. У війну вступив генерал-майором, командиром 132-ї стрілецької дивізії, яка таємно висувалася до кордонів. Війна пішла не за сценаріями Сталіна, а за планами Гітлера. Дивізія потрапила в оточення, але генерал-майор Бірюзов зумів вивести її, зберігши більшу частину особового складу, озброєння і бойової техніки. В ході Сталінградської стратегічної наступальної операції група Манштайна намагалася деблокувати оточене угруповання німецьких військ в районі Сталінграда. На напрям головного удару Сталін висунув 2-у гвардійську армію під командуванням генерал-лейтенанта Малиновського; начальник штабу - генерал-майор Бірюзов. 2-а гвардійська армія перешкодила спробам прорватися до оточених німецьких військ у районі Сталінграда.