Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

- І стільки ж носіїв, - підтвердив товариш Козлов Фрол Романович.

- Як двісті? - Не зрозумів Москаленко.

- Ось так, - пояснив товариш Козлов.

- Стривайте, Куба за океаном, везти заряди і носії треба звичайними цивільними суднами. Один ракетний полк - це 11 000 тон вантажу. Але вантаж об'ємний. Це ж не колоди в трюм валити.

- Завантажимо акуратно, - запевнив товариш Хрущов.

- Дуже акуратно, - підтвердив товариш Козлов.

- Так це скільки ж суден буде потрібно?

- Скільки потрібно, стільки й виділимо.

- Але як захистимо їх в океані? Скільки ми можемо виставити крейсерів і есмінців? В Атлантиці панує флот США; крім того, що він рішуче перевершує радянський флот, але там ще й британський флот, і канадський, та й інші. Але й це нісенітниця в порівнянні з тим, що головна загроза для бойових, тим більше для транспортних кораблів - з повітря, так досвід війни вчить. У них - берегові бази по обидві сторони Атлантики та ще й авіаносці. А в нас - нічого.

- Повеземо без охорони. Закриємо в трюмах, ніхто не здогадається.

- Вивести в океан на торгових суднах дві сотні наших ядерних зарядів, нічим не захищаючи? І носії до них?

Не назвав маршал Москаленко хрущовсько-козловську витівку авантюрою. Висловився м'якше: треба подумати.

Довго думати не довелося. Наступного дня, 24 квітня 1962 року, Маршал Радянського Союзу Москаленко був знятий з посади заступника міністра оборони - Головнокомандувача Ракетних військ стратегічного призначення і призначений головним інспектором Міністерства оборони. Робота почесна, і дуже навіть не курна. Шукати недоліки завжди легко. Ох, я б в інспектори пішов, у ревізори: ось тут у вас паркан не дофарбований, а тут недопалки не підібрали!

Зрозуміло, головний інспектор Міністерства оборони крутіше бере: тут у вас радіоактивні відходи в Баренцеве море зливають, тут тайгу канцерогенним гептилом навіки спаскудили, а підготовка сержантів у навчальних дивізіях ні до біса не годиться.

Рівень головного інспектора Міністерства оборони - захмарний, але зміст роботи все той же, що й у будь-якого перевіряльника: недбайливих носом тикати в недоліки та недогляди. І всі з тремтінням твого візиту чекають. І всі тебе бояться. Всі тобі в очі заглядають, всі догодити пильнують. Одне недобре: від реальної влади інспектор усунутий. Не він доленосні рішення приймає.

Зняв Хрущов маршала Москаленка, в очах сумнів прочитавши, а кого на його місце?

- Чому б не Бірюзова? - Товариш Козлов підказав.

- Чому б і ні? - Погодився товариш Хрущов.

В той же день заступник міністра оборони Маршал Радянського Союзу Бірюзов здав посаду Головнокомандувача Військ ППО країни, прийняв посаду Головнокомандувача Ракетних військ стратегічного призначення та отримав чіткий наказ через тиждень подати міркування щодо розгортання радянських стратегічних ракет на Кубі, а через місяць - детальний план.

Маршал Бірюзов знав, що сперечатися марно: якщо заперечиш, то тут же з нової посади і злетиш. А Хрущов призначить якогось Чуйкова Василя Івановича, теж, до речі, Маршала Радянського Союзу. Той, себе міркуваннями про наслідки не обтяжуючи, заряди на Кубу вивезе. І носії теж. І що з цього вийде? Ні! Дурнів до цієї справи підпускати не можна. Треба приймати посаду Головнокомандувача Ракетних військ стратегічного призначення і, перебуваючи на цій посаді, маючи на руках усю інформацію і всі інструменти керування, щось зробити. Цей захід треба якось спустити на гальмах. Але як? Подумаємо як, а зараз чітко відповімо: Так!

Цивільний повітряний флот СРСР (ЦПФ), як випливає з назви, був ніби цивільним. Але послідовно цим «цивільним» флотом з часів товариша Сталіна і до краху Радянського Союзу командували:

* генерал-полковник (пізніше маршал авіації) Астахов.

* маршал авіації Жаворонков.

* маршал авіації Логінов.

* генерал-полковник (пізніше маршал і Головний маршал авіації) Бугайов.

Найважливішим підрозділом ЦПФ був Авіаційний загін особливого призначення (АЗОП ЦПФ СРСР). Пасажири - вищі керівники Радянського Союзу.

29 травня 1962 року Ту-114 зі складу цього загону доставив на Кубу групу фахівців сільського господарства. Очолював групу агроном Редін (в миру - кандидат у члени Президії Центрального Комітету КПРС, Перший секретар Центрального Комітету Комуністичної партії Узбекистану Рашидов Шараф Рашидович). Заступником керівника групи агрономів був меліоратор Берсенєв (новий Головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення Маршал Радянського Союзу Бірюзов Сергій Семенович.)