Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

Справа Пеньковського давала Козлову можливість одним пострілом завалити двох кабанів. Хрущов - перший кабан, верхівка Радянської Армії - другий.

Всі у товариша Козлова схоплені, всі під контролем, всі під теплим крилом. Крім Радянської Армії. Сам він людина не військова. Під час Великої Вітчизняної війни ні дня не служив навіть солдатом. Генерали і маршали на нього без особливо поваги поглядали. Справа Пеньковського давала Козлову привід у разі захоплення влади без проблем змінити керівництво Радянської Армії, поставивши на місце зміщених генералів і маршалів своїх людей.

І товариш Козлов наказав голові КДБ генерал-полковнику Семичастному роботу проти Пеньковського продовжувати, але Пеньковському не заважати. Все під контролем - товариша Хрущова товариш Козлов сам проінформує в потрібний момент.

Голова КДБ генерал-полковник Семичастний розсудив тверезо: Першому секретарю Центрального Комітету Компартії товаришеві Хрущову скоро сімдесят стукне. Він не вічний. І піддає міцно... А другому секретарю товаришеві Козлову 53 роки. Офіційно він друга людина в Радянському Союзі, але на практиці - трохи більше того. І скоро буде першим. А як тільки стане першим, люди Хрущова йому будуть не потрібні. Він їх потроху розжене. І поставить своїх людей. Так чому б уже зараз справою не довести товаришеві Козлову, що очільник КДБ генерал-полковник Семичастний зовсім не людина Хрущова, а людина Козлова? Для цього лишень і потрібно: роботу проти Пеньковського, як наказано, продовжувати, в його діяльність не втручатися, і товариша Хрущова доповідями поки не турбувати.

Америка значно перевершувала Радянський Союз за кількістю міжконтинентальних балістичних ракет (МБР). Хоча весь світ був упевнений у зворотному.

Так, Радянський Союз у серпні 1957 року зробив перший у світі успішний запуск міжконтинентальної балістичної ракети. Однак провести випробування - це одне. А прийняти на озброєння, налагодити серійне виробництво, підготувати особовий склад, створити інфраструктуру, розгорнути ракетні частини і з'єднання в позиційних районах - це щось інше.

США зробили перший пуск пізніше, зате розгорнули і поставили на бойове чергування свої ракетні угруповання раніше.

У вересні 1959 року в США була прийнята на озброєння МБР «Атлас Д» (Atlas D). Дальність - 14 500 км, заряд - півтори мегатони, час технічної підготовки до пуску 15-20 хвилин. Зараз дані про дальність цієї ракети можна зустріти різні. Я приводжу мінімальні. Але й такої дальності цілком вистачало, щоб з території Сполучених Штатів наносити удари по Радянському Союзу.

Три модифікації ракет «Атлас» дещо відрізнялися одна від одної за своїми характеристиками та конструктивними особливостями, але дуже істотно розрізнялися за способом базування.

Ракети Atlas D зберігалися в ангарах у горизонтальному положенні. Перед стартом їх вивозили з ангару, піднімали у вертикальне положення і готували до запуску. Було розгорнуто 32 стартові комплекси для цих ракет.

У вересні 1959 року в США була прийнята на озброєння МБР Atlas D. Дальність - 14 500 км, заряд - півтори мегатони, час підготовки до старту 15-20 хвилин. Дальності польоту цілком вистачало, щоб із території США завдавати ударів по СРСР. Ракети Atlas D зберігалися в ангарах у горизонтальному положенні. Перед стартом їх вивозили з ангару (вгорі), піднімали у вертикальне положення і готували до запуску (внизу). Було розгорнуто 32 стартові комплекси для цих ракет.

Бетонні сховища для наступної модифікації Atlas Е зводили не на поверхні землі, а в підземних укриттях. Це різко підвищувало захищеність ракет у разі ядерного нападу. Ударна хвиля ядерного вибуху проходила над укриттям, не завдаючи шкоди. Стартових комплексів цього типу розгорнули стільки ж - 32.

А для наступної моделі Atlas F будували надміцні підземні шахти глибиною 80 метрів. Шахта витримувала потужні навантаження навіть у тому випадку, якщо ядерний вибух відбувався в безпосередній близькості від неї. Ракети в шахтах зберігались у вертикальному положенні, в будь-який момент готові до старту. Таких шахт було введено в дію 80, в тому числі 71 - до початку Карибської кризи.