Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

КОРОЛЬОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ (1907-1966), основоположник практичної космонавтики. В 1931 році створює ГВРР - Групу вивчення реактивного руху, яка незабаром перетворилася в науково-дослідний інститут. У 1933 році - перший успішний запуск ракети. В 1936-1937 роках створює і доводить до стадії випробувань зенітну ракету на твердому паливі та далекобійну на рідкому.

В 1938 році заарештований, підданий жорстоким тортурам. Провину, яку йому намагалися закинути, не визнав. Засуджений до смерті. Список, до якого записаний Корольов, був завізований Сталіном, Молотовом, Ворошиловом і Кагановичем. Однак це був час, коли машина винищення стала сповільнювати хід. Розстріл замінили таборами на Колимі. Добував золото для батьківщини світового пролетаріату. Потім відправлений до спецв'язниці, де під керівництвом з/к Туполєва працював над проектами бомбардувальників Пе-2 і Ту-2. В 1944 році звільнений, але не реабілітований.

Після війни створює цілу серію ракет різного призначення.

Отримував вищі державні нагороди, офіційно будучи ворогом народу. Реабілітований у 1957 році.

Основоположник практичної космонавтики. Творець ракети Р-7 (8К71), вона ж - «Чудова сімка», на якій був запущений перший штучний супутник Землі і здійснений перший у світі політ людини в космос. Ракета Р-7 - видатний зразок техніки XX століття, її принципова компонувальна схема і двигуни не застаріли і через півстоліття після першого польоту; на основі Р-7 розроблена серія ракет-носіїв «Союз», які експлуатуються до цього часу.

Все життя Корольов був суворо засекречений. Про нього казали «головний конструктор ракетно-космічних систем», не називаючи імені.

Двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії.

Помер у віці 59 років на операційному столі. Всесвітня слава прийшла до нього в день смерті.

Кирила Семеновича Москаленка Хрущов знав із самого початку війни, з літа 1941 року. Генерал-майор артилерії Москаленко командував артилерійською протитанковою бригадою на Південно-Західному стратегічному напрямку, де Хрущов був політичним комісаром. Через два місяці війни, минаючи посади заступника командира дивізії, командира дивізії і заступника командира корпусу, Москаленко з бригади піднявся відразу на корпус. Ще через півроку, перескочивши посаду заступника командувача армії, він отримав під командування 38-у армію. Шляхи Хрущова і Москаленка лежали поруч: моторошний розгром на землі України страшного літа 1941-го, відступ, контрудари і контрнаступи, знову відступ, грандіозний наступ під Харковом навесні 1942 року і страшна катастрофа, якою він завершився, відступ, точніше - втеча до Сталінграда, переможний контрнаступ під Сталінградом, знову Харків, Курська дуга, ривок до Дніпра, звільнення Києва...

Війну Москаленко завершив генерал-полковником, Героєм Радянського Союзу. В 1953 році Хрущов поставив генерал-полковника Москаленка на чолі групи, яка заарештувала всемогутнього шефа таємної поліції Маршала Радянського Союзу Берію. За арешт Берії Москаленко отримав звання генерала армії, через два роки він став Маршалом Радянського Союзу.

24 жовтня 1960 року Головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення Головний маршал артилерії Недєлін загинув під час випробування нової міжконтинентальної балістичної ракети. Кого ж на його місце?

І Хрущов вирішив: Москаленка.

Маршал Радянського Союзу МОСКАЛЕНКО КИРИЛО СЕМЕНОВИЧ (1902-1985). Командував артилерійською протитанковою бригадою на Південно-Західному стратегічному напрямку, де Хрущов був політичним комісаром. У 1953 році Хрущов поставив Москаленка на чолі групи, яка заарештувала Берію. Коли загинув маршал Нєдєлін, Хрущов вирішив призначити на його місце Москаленка. 24 квітня 1962 року Москаленко був знятий з посади Головнокомандувача Ракетних військ стратегічного призначення.

Плани нанесення ядерних ударів по супостату розробляє Головне оперативне управління Генерального штабу, розподіляючи цілі виконавцям.

Начальник Генерального штабу Маршал Радянського Союзу Захаров особисто поставив бойове завдання новому Головнокомандувачу Ракетних військ стратегічного призначення Маршалу Радянського Союзу Москаленку.