Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

Головного конструктора Янгеля Михайла Кузьмовича врятували нерви. Йому відчайдушно закортіло палити в момент відмови електричної системи. Тому він був у бункері. Він вискочив у момент вибуху рятувати своїх людей. Йому теж дісталося. Він теж обгорів. Дещо.

Перемагаючи біль, підняв червоний телефон: Хрущова дайте.

Завтра у Янгеля день народження. Сьогодні згорів на білий попіл його заступник Лев Берлін. Від нього нічого не залишилося. Сьогодні згорів Головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення Головний маршал артилерії Недєлін Митрофан Іванович. Його попіл впізнали за оплавленою Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу.

Головнокомандувач Ракетних військ стратегічного призначення Головний маршал артилерії НЄДЄЛІН МИТРОФАН ІВАНОВИЧ (1902-1960). Загинув 24 жовтня 1960 року на Байконурі при вибусі ракети 8К64. Його попіл впізнали за оплавленою Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу. Ніяких офіційних повідомлень про катастрофу не було, інформація про трагедію була засекречена. Загибель Нєдєліна приховати було неможливо, тому була придумана версія про його трагічну загибель в авіаційній катастрофі.

Сьогодні згоріли десятки найкращих фахівців-ракетників.

Доповідає Янгель: шліть допомогу, тут обгорілі, отруєні отруйними випарами, обпалені кислотою. Потрібні лікарі, потрібні засоби евакуації, потрібні медикаменти.

- Чому ти сам не згорів? - прошипів Хрущов. І кинув слухавку.

Хрущов - Голові КДБ Шелепіну: оголосити, що маршал Недєлін загинув у авіаційній катастрофі. Про решту мовчати. Військових ховати в забороненій зоні ракетного полігону, конструкторів Південмашу - в Дніпропетровську, але не в одному місці, а на різних кінцях цвинтаря в різний час, дату смерті на могильних плитах не писати, тільки рік: 1960-й. Щоб ніхто не вирахував, що відразу багато померли одного дня.

Хрущов - Корольову: обробився твій конкурент. Що робити будемо?

Варіантів багато. Найбільш ласий: Янгеля покарати, з роботи вигнати, а величезний, за останнім словом техніки обладнаний ракетний завод Південмаш і конструкторське бюро при ньому віддати фірмі Корольова. Чим не варіант? І буде гігантське централізоване виробництво, конструкторські бюро та заводи в Москві, Дніпропетровську, Куйбишеві. Об'єднати всі сили в один кулак! А конкуренція? Так, адже є ж ще конкурент Челомей, є ще й Макєєв. Вони теж ракети роблять. І дуже непогані.

Могли бути й інші варіанти...

Але в Корольова своє рішення. Як тільки дізнався про вибух у конкурента, відразу зрозумів, що питання про долю Янгеля і його фірми буде задане. Тому відповів Хрущову не задумуючись: це може трапитися з кожним, не карайте Янгеля і не заважайте йому працювати.

Доля підтвердила правильність слів Корольова: це може трапитися з кожним. Рівно через три роки, 24 жовтня 1963 року на тому ж полігоні згорів на старті новий виріб Корольова 8К75. Разом з людьми.

Головний маршал артилерії ВАРЕНЦОВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ (1901-1971). Служив у артилерії. У 1941 році - полковник, начальник артилерії 6-го стрілецького корпусу 6-ї армії Південно-Західного фронту. У Київській катастрофі зумів зберегти особовий склад і значну частину озброєння і вирватися з кільця оточення. У листопаді 1941 року отримав звання генерал-майора артилерії. Стрімко піднявся в ході війни. У лютому 1943 року - генерал-лейтенант артилерії, в жовтні того ж року - генерал-полковник артилерії. З жовтня 1942 року і до кінця війни - начальник артилерії Воронезького фронту, який у 1943 році був перетворений у 1-й Український. Членом військової ради, тобто політичним наглядачем Воронезького (1-го Українського) фронту був Хрущов.

У Курській битві Варенцов був ініціатором знаменитої артилерійської контрпідготовки, коли за кілька хвилин до початку німецького наступу по підготовлених німецьких військах було завдано артилерійського удару небувалої потужності. В ході Київської наступальної операції Варенцов зумів зосередити по 300-350 гармат на кожен кілометр фронту прориву і фронт зламав. За Берлінську операцію був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. З 1951 року - начальник Головного артилерійського управління. Далі - командувач ракетних військ і артилерії Сухопутних військ. Варенцов підтримував дружні стосунки з Хрущовом починаючи з 1942 року.