Наталія Дурунда - Зрада

– Я почув тебе, – повільно й тихо прошепотів їй на вухо, наче відчеканював кожне слово. – Але попереджаю: формальним чоловіком, заради ілюзії щасливої сім’ї, не буду. У нас усе буде по-справжньому: кохання, діти, родинний затишок… Згодна?

– Згодна, – твердо відповіла й упевнено глянула в його запалено-гарячі очі…

Сьогодні Божену не впізнати. Сяє, ніби пасхальна писанка. На диво привітна, люб’язна з колегами, щебетлива.

– Що це з нею? – дивувалися дівчата-медсестри Оксана Івасюк і Тамара Барановська та санітарки Ліля Осадча й Ольга Олійник під час ранкової перезміни. – Наче Богданов заміж кличе, – маніпуляційну кімнату наповнив дзвінкий жіночий сміх.

– Хто в це повірить? – саркастично скривилася Оксана. – Здалася вона йому…

– Але ж роками водяться, – не погодилася Тамара.

– Бо вчепилася за нього, як реп’ях за волосся, – не здавалася Оксана. – Бачили б ви, як він учора виставив її з машини на стоянці.

– Точно, – підтвердила Ольга, яка минулу добу з Оксаною чергувала й усе на власні очі бачила. – Спочатку наздогнала, заскочила в авто, а потім повільно звідти виповзла й довго дивилася йому вслід.

Та жіночій цікавості немає меж. Не було б жінок – не було б пліток…

– Гаразд. Піду в розвідку, – першою зголосилася санітарка Ліля.

Поправила на собі халат, узяла до рук швабру, відро й розгонистими генеральськими кроками помарширувала прямісінько в кабінет завідувача відділення. Туди зранку зайшов Богданов і ще не виходив. Може, щось цікаве почує?

Довго вовтузилася під дверима, але, крім чоловічого бубоніння, нічого розібрати не змогла. Тоді нахабно ввійшла всередину зі своїм причандаллям, мимохідь привіталася й мовчки почала витирати пилюку з полиць із документами, наче їй і дозволу не треба було.

Ошелешений Корній Тихонович хвильку помовчав. Потім зрозумів, що Ліля не здасться, доки не завершить роботу, і вирішив припинити посиденьки. До того ж Богданову час іти на операцію.

– Ну що, друже, – поплескав Романа по спині, обіймаючи. – Вітаю. Щиро радий за тебе. Вона буде чудовою матір’ю й дружиною. Справжнього щастя вам. Бо, як каже народна мудрість, щастя – не життя без турбот і печалей, а стан душі.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.