Наталія Дурунда - Зрада

Та Роман не послухав поради спеціаліста. Вважав, що головне – його рішення. Божена ж змириться й відступить, як того разу. Що їй залишається? Трохи побіситься, правда, але то пережити можна. Завтра буде завтра. А сьогодні… Він зробить пропозицію Марині. Вона погодиться, бо ні за що не проґавить шанс стати Асі справжньою матір’ю.

– Ти що, вирішив утекти? – майже на ходу заскочила в авто коханка, коли Роман виїжджав зі стоянки. – Ми ж домовилися після роботи…

– Послухай, Божено, – зупинився й нервово стис кермо. – Сьогодні ніяк, – зітхаючи, вимовив. – На мене дитина чекає. Мушу бігти.

– У неї ж нянька є, – обурилася жінка. – За що ти їй гроші платиш?

– Нянька батька не замінить, – процідив крізь зуби.

Запанувала тиша. Роман чекав, коли Божена вийде з машини. Але та не поспішала.

– І чому мене гризуть сумніви? – недовірливо скосила очі. – Не спіткала б мене знову твоя підступна зрада, Богданов.

– Ти хочеш колись знайти спільну мову з моєю дитиною? – бовкнув перше, що спало на думку. Іншого спосо бу миттєво здихатися надокучливої коханки не придумав.

Божена завмерла.

Що це означає? Пропозиція? Він бачить її матір’ю своєї доньки? Отакої. Може, сюрприз готує? Одруження планує, а вона… Підозра й недовіра руйнують стосунки, це всі знають. Навчись сліпо йти за чоловіком, не заперечувати, і він приведе тебе на вершину сімейного щастя.

– Хочу, – впевнено відповіла.

– Тоді дай мені час і не тисни, – роздратовано кинув. – Мушу їхати, – кивнув на дверцята.

Войтович неохоче вийшла з авто. Бреше він чи правду каже – не важливо. Головне – результат. А чекати вона вміє…

Роман тим часом заїхав до ювелірного магазину. Придбав каблучку. Розмір очевидний, на цьому він знається. Повернувся додому раніше. Зайшов у квартиру. Ася з Мариною весело гомонять, читають дитячу книгу з яскравими ілюстраціями.

Прислухався. Дитячі вірші Наталі Забіли. Точно. Пригадав, як одного разу чекав на Людмилу в магазині, доки вона вибирала книжку для доньки. Тоді ще сердито розглядав, що то за література така, дитяча.

Читала Марина:

Ася весело заплескала в маленькі долоньки й засміялася. Ідилія. От тільки з його появою наче хмари сонце закрили. Побачивши батька, дівчинка зіскочила з дивана й демонстративно побігла до своєї кімнати, не привітавшись.

– Усе ще сердиться? – розчаровано запитав.

– Я мушу з вами поговорити. – Марина відклала книгу й ніяково опустила очі.

– Щось сталося? – насторожився Роман.

Марина сиділа наче на голках. Руки потирала. Нервувалася. Вочевидь, розмова непроста…

– Ходімо до кімнати, – показав на простору вітальню за дверима.

Дівчина мовчки підвелася, Богданов пропустив її вперед.

– З Асею все гаразд? – першим запитав, зачиняючи за собою двері.

– Н-не зовсім, – почала Марина, перемагаючи неймовірне хвилювання.

Роман застиг в очікуванні. Ідеться про його дитину. Відчув, як дужче забилося серце.

– Вона страждає, – опустивши погляд, продовжила Марина.

Вочевидь, ішлося про щось надзвичайно важливе, бо хвилювання наростало. І він це відчув.

– Їй потрібні повна родина, постійна увага, любов, турбота обох батьків. Вона щаслива, коли ми разом, навіть якщо це лише ілюзія сім’ї. Тоді маленьку душу огортає любов, а це – найважливіше. Розумію, ви ч-чоловік… – раптом затнулася. – В-вам потрібна ж-жінка, – уже геть зашарілася. – Тому я д-довго думала і… – остаточно втратила змогу говорити й заніміла, наче їй тугим зашморгом горло здавили.

– І-і-і… – протягнув ошелешений Богданов, не в змозі дочекатися головного. Ніяк не міг уторопати, до чого веде Марина. Вирішила прочитати йому лекцію на тему етики й моралі поведінки, чи що?

– Візьміть мене за дружину! – раптом випалила й міцно заплющила очі. Від сорому хотілося провалитися крізь землю.

Почуте гепнуло Романа по голові, наче молот по ковадлу. Він ледве втримався на ногах.

На тобі…

І обручка в кишені, і освідчення…

Запанувала мертва тиша.

Марина все зрозуміла…

Дурнішого вчинку в житті не робила. Допоки Роман не оговтався, вирішила вискочити з кімнати. Але рука Богданова блискавично перекрила їй вихід, наче живий шлагбаум. Марина заплющила очі й застигла на місці.