– Якщо тобі від цього стане легше, до мене вона ставиться ще гірше, – повідомила чоловікові Джуліана. – Ти хоч можеш утекти на роботу, тоді як я застрягла тут із близнятами, і коли Елла повертається додому… – Слова застрягли їй у горлі. Вона не хотіла починати з такого .
Не зараз.
* * *
Елла стояла у своїй кімнаті, трохи нахилившись уперед, і дивилася на своє обличчя у дзеркалі. Кожнісінька деталь на ньому була їй огидна. Вона успадкувала бразильські риси своєї матері, але без додаткового меланіну, у поєднанні з яким усе це мало б хоч якийсь сенс. Натомість, унаслідок якогось збоченого жарту Господа-Бога, її шкіра була забарвлена в той блідий і нудний відтінок ванілі, який предки її батька привезли з собою, припливши на човнах з якоїсь глушини, де всі мали однаково гидкий вигляд.
Її відраза стосувалася й усього нижче шиї. Особливо нижче шиї. Елла оцінила всі свої вади, усі нестерпності свого найгіршого у світі тіла і з огидою відвернулася. Сьогодні вранці вона була прикро вражена, коли дивилася на свою матір, яка, попри народження трьох дітей, досі лишалася стрункою і сексуальною, чим змушувала Еллу почуватися моржихою у порівнянні із супермоделлю у ранковому шоу. Але ж її мама стара . Це так несправедливо.
На комоді під дзеркалом стояли Еллині нагороди зі спортивних танців на льоду, якими вона займалася з семи років. У п’ятому класі вона брала участь у змаганнях разом з іншими дівчатами їхнього округу й перемогла . Батько Елли скандував її ім’я і свистів, коли їй вручали приз. Але потім усі інші учасниці отримали такі самі нагороди, і старанність та цілеспрямованість втратили будь-який сенс.
Елла потягнулася за тьмяно-коричневим мішкуватим светром, який був утіленням її стилю ще з літніх канікул. Безформна річ огортала її невиразними складками, саме так, як вона хотіла. Ніхто не побачить нічого нижче її плечей і вище стегон.
Не вперше за цей тиждень чи навіть за цей ранок Елла глянула на фотоколаж у рамці, який рік тому замінив її плакат з єдинорогом. Це був подарунок на день народження від її найкращої подруги – на всіх фотографіях була лише їхня парочка, Брітні та Елла. Здебільшого це були селфі, на яких дівчата всміхалися, сміялися і були щасливі.
Брітні. Вона була центром усесвіту Елли. Найбільші серед усіх людей на планеті карі очі, ідеальна усмішка, потік білявого волосся, що спадає на плечі. Батьки Брітні були очевидним уособленням слова «середньостатистичний», проте їхня донька могла змусити людей замовкнути, тільки зайшовши до кімнати. І це їй лише тринадцять . Але Брітні любила Еллу, а Елла любила її, і дівчата були нерозлучні. Брітні була єдиною причиною, чому Елла досі жила на світі.
Вона знову повернулася до дзеркала.
– Фу, – промовила дівчина, красномовно підсумовуючи своє ставлення до всього цього. Як їй пережити урок фізкультури?
Цілковита катастрофа.
* * *
Крекчучи від натуги, бо річ була справді важка, Сандер зняв із полиці шафи у ванній кімнаті урну. Він тримав її так високо, аби близнята не змогли дістати її і розсипати прах їхньої бабусі по всій вітальні.
Сьогодні вранці Барбара повністю захопила його думки – мабуть, через нічний біль у грудях, який змусив чоловіка повірити, що у нього серцевий напад, – подія, до якої він ставився дещо неоднозначно. Сандер поставив урну на туалетний столик і з іронією подивився на її яскраве бірюзове оздоблення. Його дружина обожнювала прикраси в південноамериканському стилі й була б задоволена, але вона перебувала всередині, а він назовні, з відразою відзначаючи, як яскравий колір надає життєрадісного настрою предмету з таким похмурим призначенням. Коли кремують Сандера, то, мабуть, покладуть його прах до глухої металевої коробки, тому що вона символізувала те, ким він став, після того як згасло світло його життя.
– Скоро побачимося, кохана, – прошепотів Сандер і затамував подих, немовби в очікуванні відповіді, але почув лише звук, із яким Вінстед чухав вухо.
* * *
Джуліана співчутливо дивилася, як стрес Гантера потріскував у ньому, наче електричний струм, змушуючи того нервово шматувати свою яєчню.
– Це найважливіша зустріч у моїй кар’єрі, – схвильовано промовив він. – Ми з місіс О’Браян уже трохи говорили про нову реконструкцію, але тепер їй потрібен повний звіт. Зараз. Коли ми вже майже на низькому старті.
Джуліана обвела очима свого чоловіка.
Читать дальше