Анджей Сапковский - Відьмак. Сезон гроз

…звукові ефекти флатуленції— флатуленція (від лат. flatus— «пердіж») — це надлишкове накопичення газів у кишечнику; інакше кажучи— метеоризм.

…прикінчив левкроту-людожерку— левкротою в античній (а надалі й у середньовічній) традиції називалася дивна хижа істота, про яку вперше говорить Пліній Старший у «Природничій історії», описуючи її таким чином: «Тварина, що має неймовірну швидкість; розміром вона з дикого віслюка, з ногами оленя, шиєю, хвостом та грудьми наче в лева, головою борсука, роздвоєним копитом, паща її розтягується до вух, а замість зубів одна суцільна кістка; кажуть, що ця тварина вміє наслідувати людський голос»; у середньовічних бестіаріях у левкроти замість борсукової нерідко з’являється кінська голова.

Трибунальський асесор— асесором (від лат. assessor— «засідатель») у Давньому Римі, як і в середньовічній управлінській системі називалася посада офіційного урядника, наділеного судовою владою; своєю чергою, трибунальським судом (або «коронним трибуналом») у Речі Посполитій від часів Стефана Баторія називалася вища судова апеляційна інстанція для шляхетських судів.

Інстигатор (від лат. instigio— «розпочати судову справу») — у судовій системі Речі Посполитої головний прокурор, який призначався на посаду королем та мав слідкувати за виконанням повинностей у королівстві, пов’язаних із королівським прибутком, а також справами державної зради й злочинами з боку офіційних посадовців.

…палюгу, товстезну, наче вимбовка кабестана— кабестаном у морській справі називається пристрій для перенесення вантажу (наприклад, якоря), і механізм цей складається з вертикального вала, на який намотується канат або ланцюг, кінець котрого кріпиться до вантажу; вимбовкою ж (від нідерл. winden— «навивати» та boom— «дерево») називається зйомний важіль, за допомогою якого крутять кабестан.

…група вагантів давала виставу— вагантами (від лат. vagantes— «ті, які мандрують») називалися мандрівні поети, здебільшого ті, які були монахами та виконували— спочатку— релігійні пісні; надалі до вагантів почали зараховувати й інші групи мандрівних представників творчих професій: акробатів, жонглерів тощо; прославилися складанням та виконанням гумористичних і сатиричних пісень і вистав (часто й сороміцького змісту).

…Тонтон Зрога, що зветься Ретіарієм, — у давньоримській традиції ретіаріями (від лат. rete— «сітка») називався окремий клас гладіаторів, озброєний характерним чином: сіткою та тризубом; з обладунку вони мали наруччя та наплічник, що прикривали ліву руку й ліву частину грудей; відповідно Тонтон Зрога озброєний цілком традиційно для свого прізвиська.

Кога— когою, або когом, у Середньовіччі називалося торговельне судно з високими бортами та однією щоглою; у нашій реальності активно використовуване в Ганзейському союзі.

…транспортний хольк— хольком (або ж халком) називався більший, ніж кога, корабель, найчастіше— у період Ганзейського союзу— з трьома щоглами, а тому з можливістю ставити більш складну вітрильну оснастку та ходити з більшою швидкістю.

…двісті лаштів завантаження— лашт (від нім. Last— «вантаж», «тягар») — міра ваги, що відповідала зерновому вантажу, що може вміститися в одному возі, запряженому четвіркою коней; використовувалася для позначення місткості суден у Балтійському регіоні; відповідає сучасній вазі приблизно у дві тони.

…на рейд саме заходить новіградський шкунер— шкунер (нідерл. Schoener, від якого, зокрема, походить і звична для нас «шхуна») — це різновид морського судна з двома чи трьома щоглами та косими вітрилами (на відміну від прямих вітрил холька чи коги).

…сто двадцять футів між штевами— штевнем називалася товста повздовжня колода, що є основою корабля та поєднує два штеви— кінці судна: форштевень (носову його частину) та ахтерштевень (кормову частину); по суті, ідеться про довжину судна від носа до корми.

…служить мені для дивінації— дивінацією (від лат. divinatio— «провіщую», «передбачаю») з часів античності називають різноманітні практики, пов’язані зі спробами передбачення майбутнього чи бачення минулого за допомогою магічних чи божественних дій та взаємодій.

Онейромантія (від давньогрец. oneiros— «сон» та manteia— «провіщення») — це мистецтво провіщення та передбачення за снами; могло бути як «пасивної» форми (пояснення зі снів третіх персон), так й «активної», пошукової, за якої пророчі сни бачить сам онейромант.

…сортілегія або клеромантія— клеромантія (від давньогрец. kleros— «доля», «жереб» та manteia— «провіщення») — практика ворожіння, під час якої застосовують кидання жереба, у ролі якого могли використовувати кістки або гральні кубики; сортілегією називалося ворожіння за текстами, у якому книжку треба розгортати навмання й шукати сенс у побачених словах чи реченнях.