Террі Гудкайнд - Перше Правило Чарівника

— Схоже, тобі відомо багато чого. — Келен спантеличено насупилася. — Але мені ще жодного разу не доводилося чути історій, подібних до нашої. Скажи, таке вже бувало?

Зедд потер підборіддя і спрямував погляд кудись удалину.

— Ну, наскільки мені відомо, до вас таке сталося лише одного разу. — Він суворо глянув на закоханих. — Але ви повинні пообіцяти, що нікому нічого не розповісте. Дуже боляче і важко мовчати, коли на твоїх очах страждають люди. Я сам довго виступав у цій ролі, не маючи можливості допомогти вам. Запам'ятайте найголовніше: якщо хоч одна людина почує від вас, як все було насправді, таємниця перестане бути таємницею. І тоді у тих, хто ще не народився, не залишиться жодного шансу. Жодного! Така насмішка магії: той, хто не готовий прийняти поразку, ніколи не досягне успіху. Відтепер на ваші плечі лягає важкий тягар. Ви не можете розповідати про це нікому з нині живущих. Але своїм мовчанням ви збережете надію для майбутнього.

— Обіцяю, — тихо сказала Келен.

— Обіцяю, — повторив Річард. — Так, Зедд, а що у нас з Даркеном Ралом? Все скінчено? Він вже мертвий?

Зедд якось дивно глянув на Шукача.

— Даркен Рал мертвий, — відповів Чарівник і міцно стиснув кістлявими пальцями плече свого вихованця. — Ти все зробив правильно, Річард. Ніколи не бачив такої вистави. Я ледве з розуму не зійшов від жаху.

Річард не зміг стримати самовдоволеної усмішки.

— Нічого особливого. Так, маленький трюк.

Розпатлана сива шевелюра придавала Чарівникові дикуватий вид.

— Більше, ніж трюк, мій хлопчик. І куди більше, ніж маленький.

Почулися кроки. Обернувшись, Шукач побачив Чейза, який тягнув за шиворот Майкла, який щосили упирався. Судячи з обшарпаного костюму Першого Радника, можна було припустити, що йому дісталося, і дісталося грунтовно. Чейз підштовхнув бранця вперед і змусив встати перед Річардом.

Побачивши брата, Річард нахмурився. Майкл підняв голову і з викликом подивився на Шукача.

— Не варто так поводитися зі мною, братику. — Тон його, як завжди, був поблажливим. — Ти сам не знаєш, у що вплутався. Це справа державної ваги. Намагаючись об'єднати всі країни, я виступав за мир і працював на благо нашого народу. Ти ж накликав на співвітчизників нові страждання, від яких вони були б позбавлені під мудрим пануванням Даркена Рала. Ти дурень, братику.

Річард згадав всі випробування, що випали на його долю. Подумав про те, що довелося винести Зедду, Чейзу і Келен. Перед його внутрішнім зором пройшла низка знайомих облич. Він ніколи не побачить їх в'яві — всі ці люди загинули від руки Даркена Рала і його поплічників. А скільки їх було насправді? Тих, хто так і не дожив до перемоги? Він подумав про страждання, жорстокості, звірства. Про всі тиранів, що процвітали під владою Рала. Про тих, кого йому довелося вбити в цій нещадній битві. Річард відчув біль і гіркоту, згадавши все, що він змушений був зробити.

В повітрі пролунав протяжний дзвін — Шукач оголив меч. Чарівний клинок уперся в горло зрадника. Майкл витріщив очі.

Річард нахилився до брата.

— Віддай мені салют переможеного, Майкл.

Майкл почервонів.

— Краще померти.

Річард випростався і розуміюче кивнув. Якусь мить він пильно дивився в очі братові, потім прибрав меч. Шукач придушив гнів. Він хотів, щоб клинок побілів в його руках, але нічого не вийшло. Меч ковзнув назад у піхви.

— Радий бачити, Майкл, що хоча б в одному ми схожі: кожен з нас готовий померти за свої переконання. — Річард перевів погляд на велику серповидну сокиру, приторочену до поясу вартового кордону. Очі його ковзнули вгору, до суворого обличчя Чейза. — Страть його, — тихо сказав Шукач. — Голову віддай його особистій охороні. Скажи, що він страчений за зраду батьківщини. За моїм наказом. Вестланду доведеться знайти нового Першого Радника.

Чейз схопив Майкла за волосся. Той з криком впав на коліна, віддаючи салют переможеного.

— Річард! Прошу тебе! Я — твій брат! Не роби цього! Зупини його! Я винен перед тобою, прости мене! Я був не правий. Будь ласка, Річард, прости мене!

Річард подивився на брата, що стояв перед ним на колінах, і стиснув в кулаці ейдж. Руку пронизав пекучий біль. Він терпів її, згадуючи довгий шлях, пройдений від захованого в Оленячому лісі маленького будиночку до Саду Життя в палаці Рала. Яскраві видіння мелькали одне за іншим.

— Даркен Рал розповів тобі, що збирається зі мною зробити. Ти це знав. Ти знав, що мало статися зі мною, але тебе не турбувала моя доля. Це мало для тебе значення лише остільки, оскільки допомагало досягненню власної користі. Я прощаю тебе, Майкл. Прощаю за все, що ти зі мною зробив.