Террі Гудкайнд - Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг

— І які ж?

— Ми всі пам'ятаємо тебе, чи не так? А пророцтва про тебе пропадають. Як бачиш, в цьому випадку проблема з пророцтвами жодним чином не доводить існування Келен Амнелл.

— Чому ж не доводить? — Запитав Річард.

Зедд зробив кілька кроків.

— Це пов'язано з природою того, що я дізнався, коли проводив моє власне дослідження проблеми з книгами пророцтв. Ти ж знаєш, я страшенно цікавий.

— Так, Зедд, я це знаю. Але це може бути пов'язано. — Наполягав Річард, крокуючи поруч з дідом.

Ніккі поспішила відправитися слідом. Всім іншим нічого не залишалося, як рушити слідом.

— Так, таке враження цілком могло б виникнути, хлопчик мій. Але в твоїй теорії є тріщина, адже не всі факти відповідають твоєму висновку. Ти пробуєш натягнути черевики, які виглядають міцними, але тобі вони занадто малі. — Зедд ляснув Річарда по плечу. — У бібліотеці я покажу тобі, що я мав на увазі.

— Хто це — Келен? — Запитав Натан.

— Жінка, яка пропала, і я досі її не знайшов, — пояснив через плече Річард. — Але обов'язково знайду.

Призупинившись, Річард повернувся до Енн і Натана. — Хтось із вас знає, що таке Вогняний Ланцюг? — Вони обидва негативно похитали головами. — А гадюка з чотирма головами, або Долина Небуття?

— Боюся, що не знаємо, Річард, — сказала Енн. — Зрозуміло, це дуже важливо, але нам необхідно поговорити з тобою про дійсно серйозні речі.

— Після того, як побачимо дослідження Зедда про пророцтва, — сказав Натан.

— Тоді не барімося, — сказав їм Зедд. Він так стрімко рушив вперед, що його балахон майорів за спиною, подібно до крил.

У розкішній бібліотеці Річард встав позаду діда, дивлячись через його кістляве плече, як той розкриває величезну книгу в потертій коричневій шкіряній обкладинці. Кімната була освітлена безліччю ламп з срібними відбивачами, закріплених на п'яти товстих стовпах з червоного дерева, що стояли в один ряд посеред залу; вони ж служили опорою антресолям, що проходили уздовж всього довгого приміщення. Важкі поліровані столи з темного дерева стояли між колонами. Біля зовнішньої сторони кожного столу купчилися безліч стільців. Багаті килими з майстерно витканим візерунком навіть з вигляду були дуже м'якими і приглушували всі звуки. Перпендикулярно до довгих стін стояли ряди полиць, доверху заповнених книгами, утворюючи прохід посередині. На балконі теж стояли ряди шаф, зайнятих стародавніми томами.

Через єдине високе вікно падав сіро-блакитний стовп сонячного світла, в задушливому повітрі кружляли порошинки. Від недавно запалених ламп виходив запах олії. В кімнаті було тихо, як у склепі.

Кара і Рікка трималися віддалік у ніші вікна, залишаючись у тіні. Склавши руки, вони схилили голови один до одного і тихо розмовляли. Ніккі стояла поруч з Зеддом в палаючому прямокутнику сонячного світла. Енн і Натан нетерпляче переступали поряд, очікуючи пояснень Зедда про зникаючі пророцтва. Знаходячись осторонь світла вся решта кімнати здавалася зануреною в похмуру тінь.

— Ця книга була написана, думаю, відразу після закінчення Великої війни, — сказав їм Зедд, проводячи пальцем по розкритій книзі, на обкладинці якої значилося: Відносини Континууму і Життєздатність Пророкувань.

«Обдаровані із запізненням виявили, що з якоїсь причини чарівників народжується все менше і менше. А які все ж народжуються, не володіють обома сторонами дару, як майже завжди було колись. Вони володіють тільки Магією Приросту. Магія Збитку зникає».

Енн глянула з-під насуплених брів.

— Навряд чи це новина для нас. Єдиний чарівник, народжений з обома сторонами дару, це той хлопчисько, який стоїть поруч з тобою. Нам все це давно відомо. Ми присвятили цій проблемі велику частину наших життів. Продовжуй.

Зедд прочистив горло.

— Ну, в загальному… як ви розумієте, це означає, що пророків теж народжується все менше.

— Просто чудово. Чудова історія. — піддразнила Енн. — У житті не змогла б припустити нічого подібного.

Натан роздратовано заспокоїв її.

— Продовжуй, Зедд.

Зедд поправив рукави, кинувши на Енн похмурий погляд.

— Вони розуміли, що через зменшення числа чарівників, здатних до передбачень, поступово зникає і сама магія пророцтва. Щоб зрозуміти, що несуть такі зміни, вони вирішили глибше вивчити пророцтва, як напрямок магії, поки ще є така можливість і у них ще залишаються чарівники, які володіють обома сторонами магії. Вони підійшли до проблеми під усією серйозністю, розуміючи, що це, можливо, останній шанс людства осягнути майбутнє самого поняття пророцтва, шанс зберегти для майбутніх поколінь те, що одного разу може бути спотворено або навіть втрачено.