Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

— Спочатку можна кинути кілька у них, мем -

— Солдат, — вигукнула Ізаура, — я давала тобі дозвіл думати? Біжи прямо, кидай гранати, і втікай геть. Я дала наказ. Підтвердження.

— Слухаюсь, мем, — сказав Ніяд, незважаючи на щире бажання сказати їй потрахатися з відбійним молотком.

— Тоді вперед, — промовила Ізаура, вказуючи напрям своєю зброєю.

У Ніяда вже почалися проблеми з периферійним зором. Він почав крутити головою з боку в бік, щоб перевірити своє оточення. Ізаура похитала його за плече, і він зрозумів, що слух також його підводить. Ефекти від стресу не проявилися би настільки різко, якби він був правильно налаштованим Кел.

— Там є люди, — сказала Ізаура. — Цивільні охоронці, ніхто не дивиться у наш бік. До їх нещастя, і на нашу користь. Біжи, кидай гранати, втікай. Я тебе прикриватиму. Все просто.

— Так, мем, — прошепотів він. Дурний план, але він повинен був підкоритися.

— Хороший солдат. Ми ще зробимо з тебе Кел. Іди!

Ніяд незграбно побіг, тому що вже не міг змусити ноги працювати як слід. Гупання його важких кроків притягнуло чиюсь увагу. Він кинув одну гранату, невдало, надто далеко від машини. Було важко не загіпнотизуватися її червоним світлом і антенами з дивними шестернями.

Охоронці-єретики можливо були недбайливими, але не дурними. Один з них відкинув гранату в коридор. Інші розвернули рушниці.

Ніяд був надто переляканий.

І тільки тут він усвідомив з кришталевою ясністю, на що розраховувала капрал Ізаура. Вона вистрілила чотири рази, з холодним і точним розрахунком: першим пострілом вона розірвала його коліно, щоб він хитнувся вперед і ближче до машини, а ще три постріли знадобилися для активації гранат.

Чи був він достатньо близько, щоб вибух пошкодив таємничу машину — на це питання Кел Ніяд не отримав відповіді.

Кел Ізаура вже мчала геть від зони вибуху. Вона зробила те, що хотіла. Тепер прийшов час повернутися до Кел і сказати їм, що вона бачила.

Сервітор 244666 не сподівався, що його виявлять. Зазвичай люди не зважали на них. І ніхто не вважав би це незаконним спостереженням, якби не стався збій і перезапуск системи блокування люків сіндремота внаслідок коливання напруги. Він якраз вийшов з приміщення Черіс після того, як поставив жучка. До нещастя, ще один сервітор, 819825, помітив його у відкриті люки між кімнатами генерала та залом для зібрань, які знаходилися на одній прямій.

Не те, щоб слугам було заборонено входити в квартири людей. Технічне обслуговування та рутичні роботи, які були їх обов'язком, були необхідними, але вони завжди стукали у двері з люб'язності. Деякі люди відмовлялися від послуг, якщо був незручний час, але в цілому не звертали на сервіторів уваги, що цілком влаштовувало сервіторів протягом тих кількох незначних століть, коли вони отримали свідомість.

Однак самі сервітори мали власні правила, які регулювали виконання ними своїх обов'язків. Завжди було дозволено заходити, якщо цього вимагали обов'язки, або в таких рідкісних випадках, як з Черіс, якщо їх запрошували до спілкування. Але згідно з правилами, не було дозволено підкидати жучки в кімнати людей для цілодобового моніторингу, навіть якщо ви були головним сервітором, призначеним слідкувати за генералом кожного разу, коли вона перебувала в громадських місцях.

Тому в даний час 244666, з акуратно підвернутими під себе кінцівками, з чітко визначеною позою, терпляче дивився на 819825-го, який тепер виступав у ролі охоронця або супутника, на його вибір. Вони обидва знаходилися в одному з сервісних коридорів, у темноті, якщо не рахувати поблискуючих колючих коментарів-вогників, якими вони обмінювалися. Тут можна було почути багато думок, особливо з чуттям сервітора, хоча вони були обережними в тому, щоб використовувати свої сканувальні можливості. На даний момент все, що вони чули, це випадковий обмін репліками між людьми, що знаходилися під ними, в тому числі кілька жартів кел; кроки, забобонний чотириразовий стукіт по стінах, шелест циркулюючого повітря по вентиляції, тихий стукіт ніг інших сервіторів, що переміщалися по коридорах.

819825 повідомив про 244666 іншим сервіторам, і вони викликали його для пояснень. 244666 з'явився; у нього не було багатьох місць, щоб сховатися, і крім того, незважаючи на деякі філософські розбіжності з його товаришами, він не хотів ставити під сумнів найважливіші правила сервіторного суспільства.

819825, з найнеприємнішою чопорністю, детально пояснив 244666, що основою сервіторного суспільства є етикет, і це відрізняє їх від людей, які керують ними, і що, якщо вони почнуть відхилятися від нього в дрібних справах, буде лише питанням часу, коли таке ж відбудеться з більшими. Крім того, теперішній генерал була незмінно ввічливою до них. Вона заслуговує на краще ставлення. Це була лекція, на яку можна було очікувати, коли почався перехід до сервіторів з самосвідомістю на нейронній основі.