Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

— Зробіть мені таку послугу, замість сарказму.

Вона мала погане передчуття, але…

— З чого почнемо?

Несподівано він віддав ініціативу їй.

— Звідки, як ви думаєте, що ми повинні почати?

Черіс на мить задумалася. За інших обставин і за допомогою кружки пива було би дуже заманливим розробити гру, яка могла б обійтися дуелями, дзен-цзай, і правдою-або-викликом. Але Джедао мав певну мету, і він не дав би їй неможливого завдання.

— Якщо річ іде про конкретну гру, я почну з модифікації правил існуючої гри. — Математичне рішення: звести проблему до ситуації, вирішеної раніше.

Джедао мовчав, тому Черіс запідозрила, що він робить це навмисне, даючи їй можливість виговоритися. Вона підійшла до терміналу і знайшла гру "Пожежі та башти". Використовуючи її в якості основи, вона створила асиметричну настільну гру, що складається з двох гравців, які будуть грати через мережу. Не було сенсу ускладнювати технічну сторону більше, ніж це потрібно.

Вона витратила деякий час на чіткі візуальні малюнки. Це робилося для того, щоб гравець не змішував піхоту та розвідників, наприклад. З визначенням легальних ходів і кількістю набраних балів було гірше. Звідки вона могла знати про сили єретиків? Чи повинна вона забезпечити рівномірне співвідношення сил обох сторін? Вона захотіла запитати, але передумала. І прибрала щити, оскільки вони були знищені і більше не були потрібні.

Черіс зіткнулася з труднощами моделювання мережевого противника і його можливостей. Як правило вона просила сервіторів про допомогу, але зараз підозрювала, що Джедао не дозволить цього. Руйнівна сила деякої зброї була занадто високою, щоб бути реалістичною, але вона не могли сказати цього, лише натискаючи цифри. Якби вона мала більше часу…

Вона випрямилася і коротко розсміялася. Якщо Джедао мав на меті відвернути її від зосередження на її обов'язках, то йому це вдалося. Вона чекала на дзвінок з командного центру, навіть якщо це означало якусь катастрофу.

Її особливо здивувало те, що Джедао задався наміром навчити її. Чи не було б більш ефективним відточувати її формаційний інкстинкт, щоб вона могла передавати його накази без будь-якої обробки. Навіщо ці завдання і кроки назад і вперед?

Її розум знову відволікся. Вона ледь звернула увагу на бойові ситуації. Було спокусливо витрачати час на псевдовипадкові генератори та ймовірнісні розподіли, тому що принаймні вона розуміла їх, але було важливо вибрати стратегію дій і напрям.

Не можна було не думати про себе, як про Кел, навіть у контексті поспішних, напівформованих приміток. Вона поставила себе на місце коменданта фортеці та побачила проблему з грою, яка раніше не була очевидною: невизначеність, нечіткість цілей, певна обмеженість у керівнитві. Звичайно, у єретиків були мотиви та здатність маневрувати для досягнення власних цілей. Гра повинна це відображати.

Вона лайнулася, боязливо усвідомлюючи безлад цифр і суперечливих правил і хиткість припущень. Старший курсант колись сказав їй, що докази це ескізи, ніхто не очікує, що грубий проект стане твором мистецтва, але було важко позбавитися відчуття, що вона повинна дотримуватися елегантності з самого початку.

— На цьому можна зупинитися, — сказав Джедао.

Очі Черіс були сухими, як пісок.

— Це не спрацює, - сказала вона.

— Є проблеми, які виникнуть при першому тестуванні, - сказав Джедао, — але це непоганий перший проект, особливо порівняно з мислителями Нірай. Бачили би ви мій перший проект, коли я проходив дизайн-тестування. Кров скрізь і всюди.

Їй було важко у це повірити.

— Черіс, я не народився тактиком. Мені довелося вчитися, як і всім іншим.

— Скажіть мені, - повільно сказала вона, — чому ви зупинили мене саме у цей момент.

— Ви повинні знати відповідь, інакше не питали би.

— Це сталося, коли я зосередила увагу на комендантові Фортеці.

Але чому очікування? Невже фортеця сподівається на допомогу від…

— Інопланетники, — хрипко сказала Черіс. — Вони частина гри. І наші цілі не збігаються з цілями Командування Кел, інакше вони не приховували би від нас інформацію. — Але хто це? Яких гравців я пропустила?

Вона згадала, з нудною ясністю, як очі Шуоса дивилися на неї з її власного обличчя. З обличчя субкоманувача номер Два.

Вона неправильно зрозуміла сценарій. Бо зосередилася на безпосередній проблемі підкорення фортеці, без кодуючого контексту.

— Тепер я це бачу, — сказала Черіс. — Я зав'язла у тактичній проблемі, коли питання є стратегічним. Весь цей час я займалася з модифікаторами та атакуючими можливостями, а це зовсім не було актуальним.