Юн Ха Лі - Гамбіт дев'ятихвостого лиса

Напад почався з раптового попереджувального теплового уколу у його передпліччя. Але що їм загрожувало? Отруйний газ? Звичайно єретики могли зробити це раніше, і було б досить легко відкачати газ після того, як Кел повбивають. Він не чув пострілів, не бачив різких спалахів або диму…

— Всім залишатися під укриттям, — сказав Майкл, що, на його думку, було непотрібним наказом.

Тригер, яка наполовину висунулася, не спішила виконувати наказ. Майкл застогнав. Вона була чудовим снайпером, але не дуже розумна. Він не міг сказати, що вона там побачила, але вона прицілилася і вистрілила через верх насипу.

Або вистілила би, якби зброя спрацювала.

Майкл спочатку подумав, що повзаючі мурашки з'явилися від жаху. Це не міг бути ніякий місцевий паразит, тільки не тут, екофільтри фортеці ніколи не дозволили би такого роду організмам проходити через них. Тоді він зрозумів, що зуд починається від його пояса, його екіпірування, від пістолета в руці — огидний зуд, який почав серйозно заважати.

Тригер відкинула свою зброю. У повітрі з'явилися химерні смугасті пасма, що вказувало на польовий ефект поза візуальним діапазоном зору людини, що, в свою чергу, означало єретичну екзотику.

— Кожному звільниться від своєї зброї. Відходимо, — скомандував Майкл. Все було настільки незвичним, що він додав: — Це прямий наказ.

Зуд ослаб без рушниць, хоча Майкл не був впевнений, що вони не зіпсовані. Ні, це, здається, не так. Чорт? Пістолет, на який він дивився, претворювася у скам'янілість, видаючи тихе вищання. Він навіть захотів добити його, а зброя навіть не була живим організмом.

Ще більш цікавим був той факт, що гранати та електрошокери не зазнали впливу. Таким чином, це корозійне поле було накладене на конкретні типи зброї.

Майк одразу відкрив канал зв'язку, щоб повідомити капітана, але вона обізвалася першою, раніше ніж він встиг відкрити рота,

— Я знаю, лейтенант, я не сліпа. Зберігайте очі відкритими, якщо єресь подіє на ваші голови, то вони можуть перемогти ножі Кел. Ми маємо наказ від полковника триматися. Відхід.

Тригер виглядала погано. Майк накричав на неї, щоб вона відійшла від скам'янілої рушниці. Вона шукала свою рушницю, ніби хотіла обійняти її і втішити. Чесно кажучи, вона була повноцінною Кел.

У глибині свідомості він був переконаний, що поле змушує гнити його клітини зсередини. Якщо всесвіт захоче відправити повзаючих гадів всередину вас, він зробить це, незалежно від того, наскільки далеко ви від найближчої планети.

— Їм потрібні кращі математики, — сказала Черіс командору Пайзану. — Хоча й такі доволі ефективні.

Пайзан мав певні математичні здібності. Він поринув у формули, які вона йому надіслала.

Градієнт швидкості корозії був незручним, але, коли екзотичний ефект зник, стало зрозуміло, що він міг бути гіршим. Мабуть, з допомогою певної модуляції його можна поширити і на інші типи зброї. Все, що було потрібно, це поставити генератори в потрібних місцях.

Черіс та Пайзан вивчали проблему. Еретики використовували ефект тільки для зброї. Кел мали можливість битися голими руками, але Черіс вирішила, що це крайній засіб. Вона сподівалася на корисні повідомлення від розвідників "Шуос", але ще нічого суттєвого не отримала.

Джедао був незвично тихий, коли з'являлися повідомлення від розвідників, крім випадків, коли хтось з них описував нові обряди і традиції єретиків.

— Чи немає якогось способу дізнатися, що у них нового та захоплюючого з їхніми умертвляючими церемоніями? — іронічно запитав Джедао. — Іноді хочеться побачити ознаки певної творчості.

Покопавшись у звітах, Черіс знайшла потрібне.

— Ні, вони роблять ті ж основні заходи, які робили раніше, просто в інших пропорціях та з різними муками, — сказала вона, і він втратив інтерес.

Черіс прийняла болезаспокійливе від головного болю, який посилився, коли офіцер зв'язку повернула голову і сказалла:

— Повідомлення з фортеці, мем.

— Давайте його, — сказала Черіс.

— Це повний запис.

— Нарешті ми побачимо якесь обличчя, — сказав Джедао. — Хоча не мені про це говорити.

— Увімкніть, — наказала Черіс. Її пульс почастішав. Вона глибоко вдихнула.

З'явилося зображення жінки. Її волосся було незвичного світло-коричневого кольору, а шкіра дуже бліда. Вона накрутила своє волосся складними косами, двома купами по боках її голови, і скріпила його золотими шпильками. Одяг був білим з гудзиками із золотою філігранню.

— Ліож, все зрозуміло. — пробурмотів Джедао, його тон розривався між гіркотою та роздратуванням. Якась стара образа, про яку він раніше не згадував? Але запис вже відтворювався.